Семен Климовський

Семен Климовський

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Семен Климовський (кін. XVII або поч. XVIII ст. — кін. XVIII або поч. XIX ст.) — козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні «Їхав козак за Дунай».

• І неправда є свідок.

• Як помилуваний буде навісний убивця,

То й тебе при тому стануть мати за злочинця.

• Краще вбогим голод-холод при правді пізнати,

Ніж володарем пробувши, все ж правди не мати.

• Від тіла прогнилого здорове нидіє.

• Кожен, хто нещадно тут ображає Бога,

Щиро біди сам собі учиняє з того.

• Ніхто не може учинити добра без правди, вона захована в будь-якому доброчинні.

• Як чужі пси на того, котрий годує їх, дико гавкають, так і лихі та невдячні люди ненавидять того, хто корисне чинить.

• Буде милість твоя зайва, коли суд лукавий.

• У пеклі той, що любить свою кирпу гнути.

• Правда — лазня мисленна — нам душу змиває,

А почорнене лжею сумління вбіляє.

• Промінь слави навіки смерть гасить.

• Правду злая утроба в світі не з'являє.

• Бути добрим без правди серце неспроможне.

• Бог живе лише в правді, в брехні — біс одвіку,

В кому правда — Господь там, лжа — біс чоловіку.

• Як той може навчати, котрий сам лукавий,

Як він правити може, коли сам неправий?

• Добрий добре шанує, злий шанує злеє.

• Як де хвалять, буває, тих, що творять правду,

Це лукавим — як рана…

• Правда — доброму дочка, а лихим — рабиня.

• Собі подібне любить кожен, відомо…

У людині-бо іншій як би міг любити,

• Що в собі ненавидиш, — годі те чинити.

Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001