Перейти до вмісту

Рене Декарт

Матеріал з Вікіцитат
Рене Декарт
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
Principia philosophiae, 1685

Рене Декарт (фр. René Descartes; 1596–1650) — французький філософ і математик. У філософії описував дуалізм душі та тіла. У геометрії запропонував нову систему координат, яка зараз носить назву «декартова».


  • Надія — це прагнення душі переконати себе в тому, що бажання здійсниться… Страх же є схильність душі переконувати себе в тому, що бажання не здійсниться.
  • Розум — це запальне скло, яке спричиняє займання, та саме зостається холодним.
  • Щоб удосконалити розум, потрібно більше розмірковувати, ніж заучувати.
  • Правильно вживайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь.
  • Оскільки відчуття нас інколи обманюють, я прийняв за необхідне припустити, що немає жодної речі, яка б була такою, якою нам уявляється… Беручи до уваги, що кожне уявлення, яке ми маємо у стані бадьорості, може з'явитись нам і уві сні, при цьому, що це не є дійсність, я вирішив уявити собі, що все, що будь-коли спадало мені на думку, не більш істинне, ніж примари моїх снів. Але відразу ж я звернув увагу на те, що в цей самий час, коли я схилявся до думки про ілюзорність усього на світі, було необхідно, щоб я сам, міркуючи в такий спосіб, дійсно існував. І зазначаючи, що істина «Думаю, отже, існую» настільки тверда і безсумнівна, що навіть найбільш навіжені припущення скептиків не можуть її похитнути, я дійшов висновку, що можу без побоювань прийняти її за перший принцип шуканої мною філософії.[1]
  • …Досвідні дані про речі часто бувають помилковими, дедукція ж, або чисте виведення одного із іншого, хоча і може бути залишена поза увагою, якщо вона неочевидна, ніколи не може бути неправильно здійснена розумом, навіть вкрай нерозсудливим…[1]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • wisdoms.ru
  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8