Пургін Андрій Євгенович
Пургін Андрій Євгенович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Пургін Андрій Євгенович (нар. 26 січня 1972) — український сепаратист з проросійськими поглядами, лідер та співзасновник суспільно-політичного об'єднання «Донецька республіка», головною метою якого була федералізація України.
Цитати
[ред.]Якщо ми з вами завтра захопимо «Бук», ми в ньому ні чорта не зрозуміємо. — Відкинувши звинувачення німецької розвідки в причетності сепаратистів до катастрофи малайзійського Boeing 777 на сході України. |
|||||
Если мы с вами завтра захватим «Бук», мы в нем ни черта не поймем[1]. |
Цитати про Пургіна
[ред.]За моєю інформацією Пургіна прибрали за те, що він спробував організувати референдум про приєднання ЛДНР до Росії. Останнім часом, якщо пам'ятаєте, з'являлися такі новини. Пургін розвів бурхливу діяльність і тим самим зривав плани Кремля по впихуванню Донбасу назад в Україну через Мінськ. Кажуть, його остання поїздка в Петербург була пов'язана саме з цим референдумом. І вона стала останньою краплею. — Про усунення Пургіна з посади так званого «спікера парламенту ДНР». |
|||||
По моей информации, Пургина убрали за то, что он попытался организовать референдум о присоединении ЛДНР к России. В последнее время, если помните, появлялись такие новости. Пургин развел бурную деятельность, и тем самым срывал планы Кремля по впихиванию Донбасса назад в Украину через Минск. Говорят, его последняя поездка в Петербург была связана именно с этим референдумом. И она стала последней каплей[2]. | |||||
— Денис Казанський, журналіст. |
Пургін — він був не те щоб більш радикальний, він був більш послідовним. Тому що Пургін, на відміну від всіх нас, які ситуативно після майдану виявилися залученими в ситуацію, він був основоположником ідеї Донецької республіки. Власне кажучи, словосполучення «Донецька республіка» належить перу Пургіна. Пургін ще за часів українських, домайданних, неодноразово піддавався гонінням з боку СБУ за ось таку сепаратистську позицію. Він вважав, що Донецьк в рамках України — він не може існувати гармонійно, Донецьк має претендувати на самоврядування, на те, що пов'язане з глибокою автономією. І він носився з цією ідеєю «Донецької республіки» досить давно. І він, природно, цю ідею сповідував і в цей період. Тому що він був переконаний, висловлюючись по-нашому, сепаратист. Тому на відміну від Пушиліна, який залучився в процеси, як і я, коли вже стався майдан, Пургін просто йшов цілеспрямовано, долаючи всі перепони, до своєї мети, яку для себе поставив і намітив вже дуже давно. |
|||||
Пургин — он был не то чтобы более радикален, он был более последовательным. Потому что Пургин, в отличие от всех нас, которые ситуативно после майдана оказались вовлечёнными в ситуацию, он был основоположником идеи Донецкой республики. Собственно говоря, словосочетание «Донецкая республика» принадлежит перу Пургина. Пургин ещё во времена украинские, домайданные, неоднократно подвергался гонениям со стороны СБУ за вот такую сепаратистскую позицию. Он считал, что Донецк в рамках Украины — он не может существовать гармонично, Донецк должен претендовать на самоуправление, на то, что связано с глубокой автономией. И он носился с этой идеей «Донецкой республики» достаточно давно. И он, естественно, эту идею исповедовал и в этот период. Потому что он был убеждённый, выражаясь по-нашему, сепаратист. Поэтому в отличие от Пушилина, который вовлёкся в процессы, как и я, когда уже произошёл майдан, Пургин просто шёл целенаправленно, преодолевая все препоны, к своей цели, которую для себя поставил и наметил уже очень давно[3]. | |||||
— Ходаковський Олександр Сергійович |
Пургін неодноразово мені говорив, що він побоюється, що деякі верстви еліти не лише Новоросію зливають, а зливають, власне кажучи, самого Путіна. І його ідея про створення «Народного фронту» в тому числі базувалася і на цій парадигмі. Він, власне кажучи, апологет Путіна. І він хотів, щоб цей персонаж в історії Росії і навіть для нашої власної безпеки якомога довше благоденствував. У нас з цього прямі «вигоди» — якщо можна вжити цей вираз в лапках. Пургін — досить складний персонаж. Він ідеаліст і він ідеолог, в якійсь мірі. Він концептуаліст. Він розробляв концепцію... |
|||||
Пургин неоднократно мне говорил, что он опасается, что некоторые слои элиты не только Новороссию сливают, а сливают, собственно говоря, самого Путина. И его идея о создании «Народного фронта» в том числе базировалась и на этой парадигме. Он, собственно говоря, апологет Путина. И он хотел, чтобы этот персонаж в истории России и даже для нашей собственной безопасности как можно дольше благоденствовал. У нас из этого прямые «выгоды» — если можно употребить это выражение в кавычках. Пургин — достаточно сложный персонаж. Он идеалист и он идеолог, в какой-то степени. Он концептуалист. Он разрабатывал концепцию[3]… | |||||
— Ходаковський Олександр Сергійович |
Примітки
[ред.]