Петраускас Сергій Сігітасович

Матеріал з Вікіцитат
Сергій Сігітасович Петраускас
Стаття у Вікіпедії

Сергій Сігітасович Петраускас (18 грудня 1977 року, м. Ічня — 22 лютого 2021 року, м. Авдіївка) — старший солдат 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сергій Петраускас[ред.]

про Україну[ред.]

  •  

Це – моя земля, я тут народився, усім серцем люблю рідну Україну[1].

про оборону Луганського аеропорту[ред.]

  •  

Ще все було цілим, працював персонал, було пів тисячі міліціонерів… Після того, як вилетів тодішній народний депутат Сергій Єфремов, який фінансував терористів, але мав при цьому недоторканність, – щезли всі працівники аеропорту і «доблесні» співробітники МВС. Потім ворог почав методично обстрілювати аеропорт… І в той час, як наше командування віддало наказ «кільцювати» Луганськ, виявилося, що, насправді, в оточення українських бійців брали російські війська… Й тривалий час ми навіть не могли підійти до залишків підбитого терористами українського літака Іл-76 – через постійні ворожі обстріли. Тіла загиблих українських десантників забирали поступово, вирушаючи в рейди, бо відстань від аеропорту до місця трагедії – 15 кілометрів. Я на своєму танку наближався до місця трагедії[1].

  •  

Під час розвідки ми брали в полон переважно російських строковиків або офіцерів. Найгарячіші події почалися 24 серпня 2014 року, коли путінська Росія надіслала в Україну перший так званий «гуманітарний конвой»[1].

Примітки[ред.]