Павло Русин із Кросно

Павло Русин із Кросно

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Павло́ Ру́син (бл. 1470, Кросно, сучасна Польща — листопад 1517, Старий Сонч, 1517, Сянік чи Новий Сонч) — український, польський поет і мислитель доби Відродження.

Цитати

Із твору «Пісні» 1509 р.

Бо хоч здається усякий початок важким особливо, Потім ніжніше стає все в час ужитку свого.

Музи прагнуть джерел кристально чистих.

Навіть високодумних косить чорна пошесть.

Нині для втіхи живім, ушановуймо мить погідну, Але поруч — ось вона, блідава старість.

Після страшної грози, коли хмари густі розійдуться, В небі ласкавім тоді сонце засвітить для нас.

Плідне й веселе колись швидко хмурніє життя.

Родинки навіть малі спотворюють чисте обличчя, Вади маленькі отак всякі писання псують.

Світлий дар богів — поетичне слово, Їхнєє дитя гомінке, солодке.

Служи щоденно малій наставниці — святій чесноті.

Справді, приємніше те, шо відкрите великим зусиллям, Те, що у надрах таїть наша велика земля.

Чий корінь, кажуть, надто гіркий на смак, Шорсткий на дотик, ніжні гілки зате Рясніють пишними, смачними, Наче той плід золотий, плодами.

Я не захоплююсь зовсім, повірте, воєнним розбоєм І не приношу містам страху тривожного теж. Сам прикладаю великих зусиль і шукаю спокою, Прагнуть спокою також завжди сусіди мої.

Пісня між людьми цвістиме у вічній обнові. — «Похвала поезії»

Джерела

• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7