Отамановський Валентин Дмитрович
Отамановський Валентин Дмитрович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах |
Валенти́н Дми́трович Отамано́вський (псевдонім: Золотополець, 14 (26) лютого 1893 в селі Яблунівка Смілянської волості Черкаського повіту Київської губернії, нині Смілянський район Черкаської області — 10 березня 1964) — український історик, бібліограф, краєзнавець, громадський і політичний діяч. Засновник «Братства самостійників», депутат Української Центральної Ради, учасник бою під Крутами, засновник Вінницького Кабінету виучування Поділля. Автор першого в Україні історико-правового монографічного дослідження міста (стосувалось м. Вінниця).
Цитати
[ред.]Стимулювали мене мотиви громад[ського] характеру, бо літерат[урна] праця була одним з більш-менш можливих у тогочасних політ[ичних] обставинах способів сприяти розвиткові укр[аїнської] культури. Наслідки, однaк моєї праці здебільшого загинули. Я був під доглядом поліції, а мої батьки, чекаючи з дня-на-день трусу, поперелякувались і, зробивши під час моєї відсутности огляд у моїй кімнаті, попалили всі рукописи укр[аїнською] мовою та всі укр[аїнські] книги. Повернувшись за кілька місяців додому до Київа, я був так вражений цією втратою, що відтоді не міг більше перекладати. Особливо мені шкода було «Таємн[ичого] острова», бо Ж[юль] Верн пересипає свої романи, а особливо цей, силою природничо-технічних термінів та висловів, перекласти які в умовах тогочасної нерозроблености укр[аїнської] термінології коштувало мені яких два роки праці, та ще й якої праці[1]! — З листа В. Отамановського до М. Плевака від 3 червня 1929 р., м. Вінниця |
Примітки
[ред.]- ↑ Автобіографії, 2015, с. 295
Джерела
[ред.]- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3