Перейти до вмісту

Оргазм

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Оргазм
Sinnenrausch. Францишек Жмурко, бл. 1890.

Орга́змгрец. οργασμός — «набухання», від ὀργάω — «дозріваю», «набухаю», «маю хіть») — це фізіологічний стан, що виникає під час сексуальної стимуляції, фаза циклу сексуальних реакцій людини, що характеризується відчуттям найбільшого сексуального збудження, насолоди, а також фізіологічними змінами організму, що забезпечують це відчуття.

Цитати

[ред.]
  •  

Романістка не без причини старанно зосереджує увагу читача на витонченому описі оргазму: на її думку, афективне переживання лише такої інтенсивноті спроможне передати силу досвіду минулого... <...> І допоки тіло перебуває в конвульсії оргазму, доти свідомість затемнена, а суб'єкт внаслідок цього відкритий до повноти комунікації з Іншим, з усесвітом. <...> за зразком платонівського осяяння...[1]. — щодо роману «Музей покинутих секретів» О. Забужко
У сьомому «Листі» Платон пише про осяяння такої природи (наче іскра) як про символ раптової, раніше недоступної частки знання, яка пробуджує приховану пам'ять, розпалюючи забуті спогади.

  Аґнєшка Матусяк
  •  

Щоб жінка навчилася «добре» кохатися – тобто вміла отримувати насолоду від любощів чи навіть виконувати в них головну роль, а в кінці відчути оргазм, - потрібен час, терплячість і турботливий коханець.[2]роман «Місто дівчат».

  Елізабет Ґілберт

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]