Тесленко Олександр Костянтинович
Тесленко Олександр Костянтинович | |
Стаття у Вікіпедії |
Тесленко Олександр Костянтинович (22 грудня 1948[1], Сталіно — 10 червня 1990, Київ) — український письменник-фантаст, журналіст, укладач збірників. З 1979 року член Спілки письменників України.
Цитати Олександра Тесленка
[ред.]Непередбачене передбачення. |
Сьогодні я чітко визначився — буду військовим. Я переконаний, для того, щоб на планеті був мир, треба міцно тримати в руках зброю. Наш світ жорстокий і брудний, і для мене зовсім не є великим задоволенням відчувати себе частиною нашої броньованої, замаскованої, на гусеничному ходу державної потвори, начиненої бінарними та нейтронними зарядами. Але кожен народився для того, щоб жити, і боротися за життя, і перемагати. Я маю свою мету. І я йду. Не до смерті, хоча й знаю, що я не вічний і віх мій короткий. Я йду не в безсмертя. Чудес не буває. Я намагаюсь безстрашно і чесно просто йти по палаючій линві життя[4]. — (Зі щоденника Констанція Девіса), «Генерал передчуває» |
Як нам набридло все. Чи просто ми |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ За паспортом 1 січня 1949 року
- ↑ а б ОЛЕКСАНДЕР ТЕСЛЕНКО
- ↑ а б в г Генерал передчуває (Рапана старого Петера) 2
- ↑ Генерал передчуває (Рапана старого Петера)