Марія Каллас

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Каллас
Maria Callas 1958.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Марія Каллас (2 грудня 1923, Нью-Йорк — 16 вересня 1977, Париж) — грецька співачка (сопрано), яка стала знаною в світі у період після Другої світової війни.

Цитати[ред.]

  • Артистом або народжуєшся, або ні. І артистом залишаєшся, навіть якщо в твоєму голосі вже менше вогню. Артист - це назавжди.
  • Коли мої вороги перестануть свистіти, я буду знати, що у мене щось не виходить.
  • Не кажіть мені про правила. Де б я не була, я сама встановлюю ці бісові правила.
  • Купувати своєму чоловікові труси — священне право кожної жінки.
  • У чому різниця між хорошим і великим учителем? Хороший учитель розвиває здібності учня до межі, великий учитель відразу бачить цю межу.
  • Коли у мене не стане ворогів, тоді я зрозумію, що вже нічого не вартую.
  • Публіка завжди вимагає від мене максимум. Це ціна слави, і дуже жорстока ціна.
  • Чому я повинна соромитися, що отримую за концерт більше, ніж президент Ейзенхауер за цілий місяць? Заради бога - нехай співає!
  • Слабкий завжди поступається дорогою сильному і тільки найсильніший поступається дорогою всім.
  • Не все в житті вибираєш, часом - вибирають тебе[1].
  • Хороший учитель розвиває здатності учня до межі, великий учитель відразу бачить цю межу.[2]
  •  

Ти не вірив, що я можу померти від любові. Знай же: я померла. Світ оглух. Я більше не можу співати. Ні, ти будеш це читати. Я тебе примушу. Ти всюди будеш чути мій голос, що зник, - він буде переслідувати тебе навіть уві сні…. Він помститься за мене, за мою ганьбу, за мою теперішню самотність без дитини, яку так пізно дав Бог і якого ти - Арі, ти! - Змусив мене вбити[3]писала в одному з листів колишньому коханцю грецькому мільйонеру Арістотелю Онасісу Каллас.

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg