Крадійка книжок
«Крад́ійка книж́ок» (англ. «The Book Thief») — роман австралійського письменника Маркуса Зузака, написаний 2005 року. Екранізований 2013 року Браяном Персивалем. Українською видано 2015 року видавництвом «Клуб сімейного дозвілля».
Цитати
[ред.]- Непокидання — вияв довіри і любові, який часто розпізнають діти[1].
- Гадаю, що люди полюбляють споглядати невеликі руйнації[2].
- Велике вміння людини – це здатність рости[3].
- Але ми не завжди отримуємо те, чого хочемо. Особливо у нацистській Німеччині[4].
- Життя - це життя. А розплата за нього - провина і сором[5].
- Гарно пахне тільки своя сеча[6].
- Життя – не більше, ніж жарт, безкінечна послідовність забитих голів, бешкетних витівок і незмінного репертуару безглуздих балачок[7].
- Ми довіряємо тільки тим, кому треба[8].
- Страшні сни з’являлися, як завжди, ніби найкращий гравець команди-суперника, про якого подейкують, що він зазнав травми чи захворів, - але ось він, розминається з усіма, готовий вийти на поле. Або як потяг, що за розкладом прибуває на нічний перон, тягнучи за собою мотузку зі спогадами. Все тягне і тягне. Весь час незграбно підкидає[9].
- Яке велике зло – дозволити комусь жити[10].
- З іншого боку, ви ж людина, і самозакоханість вам теж знайома[11].
- Пригоршні замерзлої води будь-кого примусять усміхнутися, але не зможуть примусити забути[12].
- Вміння зачаровують[13].
- Чи можливо вкрасти щастя? Чи це ще один облудний людський фокус?[14].
- ...є речі, важливіші за дріб'язкові суперечки[15].
- ... ворог не сидить за пагорбом чи в якомусь іншому місці. Він усюди[16].
- Зламана нога – чим не привід для свята?[17].
- Вкрасти те, що втебе забрали[18].
- Без своїх слів фюрер нічого не вартий[19].
- …однак буде і кара, і біль, а також щастя. Он воно як – писати[20].
- Вони завжди так роблять - найкращі душі. Підіймаються мені (смерті) назустріч і кажуть:«Я знаю, хто ти, і я готовий...» Такі душі завжди легші, тому що більшу частину вони вже віддали. Більшість із них вже знайшли свій шлях в інші місця[21].
- Зазвичай цікавість приводить до того, що стаєш свідком страшного людського лементу[22].
- Мене дивує, на що здатні люди, навіть тоді, коли їхніми обличчями збігають струмочки, а вони заточуються, кашляють, але йдуть далі, шукають і знаходять[23].
- Когось рятуєте. І приносите йому смерть[24].
Єдине, що гірше за хлопця, який тебе ненавидить – хлопець, який тебе любить. — Частина 1 |
|||||
The only thing worse than a boy who hates you - a boy who loves you.[25] |
Значно постіше бути на межі чогось, ніж бути там насправді. — Частина 2 |
|||||
It's a lot easier [...] to be on thhe verge of something than to actually be it.[26] |
Це ж усього лише війна. Я вже пережив одну. — Частина 8 |
|||||
It's just a war, you know. I've survived one before[27] |
Це була нація із вирощеними, як на фермі, думками. — Частина 8 |
|||||
It was a nation of farmed thougts[28] |
Скількох книжок вона торкнулася? |
- Мерова дружина, як завжди, дивилася перед собою. Обличчя — чистий аркуш.
- Претензії влади до цієї книжки були очевидними. Головний герой — єврей, і його описували вельми позитивно. Таке не можна пробачити[30].
- Поцупити книжку – це, у якомусь хворобливому сенсі, фактично те саме, що заслужити її[31].
- Жаль, що не можна їсти книжки[32].
- Він покінчив з життям через бажання жити.
- Дивні вони, ті війни[33].
- Війна - найкращий друг смерті [34].
- Війна таки розмила границі логіки і забобонів[35].
- У нацистській Німеччині не видавали карток покарання, але кожен мав отримати своє. Для когось це смерть на війні в чужій країні. Для інших - злидні і провина, коли війна закінчиться і по всій Європі проведуть шість мільйонів відкриттів[36].
- …війна – це смерть, але земля завжди вислизає з-під ніг тоді, коли вона забирає тих, хто жив і дихав поряд[37].
- Краде армія. Як вони вкрали твого тата і мого[38].
Про німців
[ред.]- Скидається на те, що вони дуже люблять свиней[39].
- Німці любили палити. Крамниці, синагоги, рейхстаги, будинки, особисті речі, вони любили палити вбитих людей і, звісно ж, книжки [40].
- Німецькі діти вишукували загублені монети, а німецькі євреї пильнували, щоб їх не спіймали[41].
- Хотіти більше - це законне право усіх німців[42].
- Німці у підвалах викликали жалість, але у них, принаймні, був шанс. Підвал - не душова. Їх ніхто туди не заганяв. Для них життя було ще досяжним[43].
- Мабуть, багато німців бачили наближення своєї кари, але тільки одиниці приймали її з радістю[44].
- У темряві єврей не такий примітний[45].
- Кажуть, у ті дні євреї радше терпіли усі кривди. Краще тихенько стерпіти образу і своїми силами знову здобути собі краще життя. Очевидно, не всі євреї однакові[46].
Він не скаржився. |
- Труп єврея - неабияка проблема[48].
- У вашому випадку мертвий єврей такий же небезпечний, як і живий. А може навіть небезпечніший[49].
- Лізель спостерігала за євреями і розуміла, що вони - найнещасніші душі[50].
- Його (фюрера) жага розпалювати війни анітрохи не згасла, він не відступив від своїх намірів покарати і винищити єврейську чуму[51].
Про Лізель
[ред.]- Кольором її волосся майже не відрізнялося від білявого німецького сорту, але в неї були небезпечні очі. Темно-карі. На той час у Німеччині вам не хотілося б мати карих очей[52].
- Діти іноді бувають набагато мудрішими за хвалькуватих і нудних дорослих[53].
- З такою усмішкою, як у тебе, - сказав він (Ганс Губерман), - не потрібні очі[54].
- Що стосується малярства, то, мабуть, для Лізель найцікавішим було змішування кольорів[55].
- Це моє серце втомилося. Тринадцятирічне серце не має так почуватися[56].
- А дівчинка читала, бо саме для цього вона сюди прийшла, і було добре бодай чимось стати у пригоді там, де випали сніги Сталінграда[57].
- З неабияким смутком вона усвідомила, що її братику завжди буде шість[58].
Про Ганса Губерманна
[ред.]- Коли він увімкнув світло в маленькій бездушній умивальні, Лізель помітила, які в її прийомного тата незвичні очі. Вони були зроблені з доброти і срібла. М’якого срібла, що плавиться. Побачивши його очі, Лізель зрозуміла, що Ганс Губерманн має неабияку цінність[59].
- Чи не єдиним плюсом кошмарів було те, що до її кімнати приходив Ганс Губерманн, новий тато, щоб заспокоїти її, щоб подарувати свою любов[60].
- Йому або дуже щастило, або він не заслуговував на смерть, або ж у нього була вагома причина, щоб залишитись живим[61].
- Краще вже залишити фарбу, - казав Ганс, - але не забути про музики[62].
- Тобі пощастило, що ти мені подобаєшся, Губерманне. Тобі пощастило, що ти славний чолов'яга і не скупився на цигарки (Борис Шиппер про Ганса)[63].
- Тато – акордеоніст – і Небесна вулиця. Одне не може існувати без іншого, тому що для Лізель обоє були домом. Так, ось чим був для неї (Лізель) Ганс Губерманн[64].
Іноді я думаю, що мій тато – акордеон. Коли він дивиться на мене і усміхається мені, і дихає, я чую ноти. — Частина 10 |
|||||
Sometimes I think my papa is an accordion. When he lloks t me nd smiles and breathes, I hear te notes.[65] |
Про Розу Губерманн
[ред.]Вона мала унікальне вміння дратувати майже всіх, кого зустрічала. Але вона направду любила Лізель Мемінґер. |
- Люди помічають колір дня лише на світанку і при заході сонця, а я добре знаю, що кожної секунди день пронизують міріади відтінків та інтонацій. Навіть одна година може містити в собі тисячі різних кольорів[67].
Інколи я приходжу занадто рано. |
- Питання в тому, якою барвою буде зафарбовано усе навколо, коли я прийду по вас. Яким буде небо?[67].
- ...ви і ваше земне існування маєте значення[67].
- Я не ношу серп чи косу. Чорний балахон з каптуром я надягаю лише тоді, коли холодно. І моє обличчя не має тих черепоподібних рис, які вам так подобається на мене чіпляти. Хочете знати, який мій справжній вигляд? Я вам підкажу. Пошукайте собі дзеркало, а я тим часом продовжу[68].
- Кажуть, що війна - найкращий друг смерті, але мушу висловити іншу точку зору. Для мене війна - ніби новий начальник, який вимагає неможливого. Він стоїть за плечима і без упину повторяє те саме: «Виконуй, виконуй» [69].
- Але розуміти – це не твоя робота. – Я сам собі відповідаю. Бог ніколи нічого не каже. Думаєте, Він не відповідає лише вам?[70].
- …я не можу дозволити собі такої розкоші – насолоджуватися втомою. Я мушу працювати, і, хоча цього не скажеш про всіх людей, для більшості так воно ї є – смерть нікого не чекає, а якщо й чекає, то зазвичай недовго[71].
Чомусь перед смертю люди завжди ставлять запитання, на які вже знають відповідь. Можливо тому, що хочуть померти, маючи рацію[72]. — Частина 9 |
|||||
For some reason, dying men always ask questions thhey know the answer to. Perhabs it's so they can die being right.[73] |
Мабуть, не злукавлю, якщо скажу, що за всі роки Гітлерового правління ніхто не послужив йому так вірно, як я. У людей не таке серце, як у мене. Їхнє серце - лінія, моє - круг, і я нескінченно встигаю бувати в потрібному місці в потрібний час. Як наслідок, я завжди бачу в людях найкраще і найгірше. Я бачу їхню красу і їхню потворність і постійно дивуюся, як те й інше можуть поєднуватися. Та все ж таки у людей є одна річ, якій я заздрю. Людям, як би там не було, вистачає здорового глузду, щоб померти[74]. — Частина 9 |
|||||
It's probably fair to say that in all years of hitler's reign, no person was able to serve te Fürer as loyally as me. A human doesn't have a eart like mine. The human heart is a line, whereas my own is a circle, and I have the endless ability to be in the rigt place at the right time. The consequence of this is that I'm always finding humans at tier best and worst. I see their ugliness and their beauty, and I wonder how the same thing can be both. Still, they have one thing that I envy. Humans, if noting else, have te good sense of die.[75] |
Так, в цьому світі я бачив багато чого. Я присутній при найбільших катастрофах, а працюю на найгірших лиходіїв. |
- Я хотів пояснити, що завжди переоцінюю та недооцінюю людей - і вкрай рідко просто оцінюю їх. Я хотів запитати її (Лізель), як та сама річ може бути водночас такою огидною і такою прекрасною, а слова та історії про це - такими нестерпними і такими величними[77].
- Мене (Смерть) переслідують люди[78].
Іноді мене просто вбивають ті обставини, за яких гинуть люди[79]. — Частина 9 |
|||||
It kills me sometimes how people die.[80] |
Примітки
[ред.]- ↑ Крадійка книжок. Частина 1
- ↑ Крадійка книжок. Частина 2
- ↑ Крадійка книжок. Частина 2
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 5
- ↑ Крадійка книжок. Частина 6
- ↑ Крадійка книжок. Частина 6
- ↑ Крадійка книжок. Частина 7
- ↑ Крадійка книжок. Частина 7
- ↑ Крадійка книжок. Частина 7
- ↑ Крадійка книжок. Частина 8
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ Крадійка книжок. Частина 10
- ↑ Крадійка книжок. Частина 10
- ↑ Крадійка книжок. Частина 10
- ↑ Крадійка книжок. Частина 10
- ↑ Крадійка книжок. Частина 10
- ↑ Крадійка книжок. Частина 10
- ↑ The Book Thief, 2005, с. 57
- ↑ The Book Thief, 2005, с. 93
- ↑ The Book Thief, 2005, с. 429
- ↑ The Book Thief, 2005, с. 451
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 3
- ↑ Крадійка книжок. Частина 5
- ↑ Крадійка книжок. Частина 5
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 6
- ↑ Крадійка книжок. Частина 7
- ↑ Крадійка книжок. Частина 8
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ Крадійка книжок. Частина 1
- ↑ Крадійка книжок. Частина 2
- ↑ Крадійка книжок. Частина 3
- ↑ Крадійка книжок. Частина 5
- ↑ Крадійка книжок. Частина 7
- ↑ Крадійка книжок. Частина 8
- ↑ Крадійка книжок. Частина 3
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 6
- ↑ Крадійка книжок. Частина 6
- ↑ Крадійка книжок. Частина 7
- ↑ Крадійка книжок. Частина 10
- ↑ Крадійка книжок. Частина 1
- ↑ Крадійка книжок. Частина 1
- ↑ Крадійка книжок. Частина 1
- ↑ Крадійка книжок. Частина 7
- ↑ Крадійка книжок. Частина 8
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ Крадійка книжок. Частина 1
- ↑ Крадійка книжок. Частина 1
- ↑ Крадійка книжок. Частина 4
- ↑ Крадійка книжок. Частина 7
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ Крадійка книжок. Частина 10
- ↑ The Book Thief, 2005, с. 531
- ↑ Крадійка книжок. Частина 1
- ↑ а б в г Крадійка книжок. Пролог
- ↑ Крадійка книжок. Частина 6
- ↑ Крадійка книжок. Частина 6
- ↑ Крадійка книжок. Частина 6
- ↑ Крадійка книжок. Частина 6
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ The Book Thief, 2005, с. 475
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ The Book Thief, 2005, с. 498
- ↑ Крадійка книжок. Епілог
- ↑ Крадійка книжок. Епілог
- ↑ Крадійка книжок. Епілог
- ↑ Крадійка книжок. Частина 9
- ↑ The Book Thief, 2005, с. 470
Джерела
[ред.]- Markus Zusak. The Book Thief. — Black Swan, 2005. — ISBN 9780552773898