Маленький принц

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук

«Маленький принц» (фр. Le Petit Prince) — твір Антуана де Сент-Екзюпері, написаний 1943 року.

Цитати[ред.]

  •  

У кожної людини свої зорі[1].

  •  

Ти назавжди відповідальний за тих, кого приручив[1]...

  •  

Гонористі люди глухі до всього, окрім хвали[1].

  •  

Діти мають бути до тих дорослих вельми поблажливі[1].

  •  

Цей сміх для мене — ніби джерело в пустелі[1].

  •  

Всі дороги провадять до людей[1].

  •  

Це дуже сумно — коли забувають друзів. Не у всякого був друг[1].

  •  

Світ недосконалий[1]!

  •  

Лише серце добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима[1].

  •  

Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти — це твої дії, і немає іншого тебе[1].

  •  

Слова тільки заважають розуміти один одного[1].

  •  

Себе судити куди важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий[1].

  •  

Серед людей також самотньо[1].

  •  

Нерозумно брехати, коли тобі так легко викрити[1].

  •  

Якщо йти все прямо так прямо, далеко не підеш[1].

  •  

Маленький принц справді існував, ось вам докази: він був славний, він сміявся і хотів баранця, а як тобі хочеться баранця, то ти існуєш[1].

  •  

Усі-бо дорослі спершу були дітьми, тільки мало хто з них про теє пам'ятає[1].

Без джерел[ред.]

  • Les grandes personnes ne comprennent jamais rien toutes seules, et c'est fatigant, pour les enfants, de toujours leur donner des explications.
    • Дорослі такі нетямовиті, а діти просто не в змозі розжовувати їм усе.
    • Дорослі ніколи нічого не можуть збагнути самотужки, а діти втомлюються тлумачити їм очевидне.
      • Розділ I
  • Dessine-moi un mouton!
    • Намалюй мені баранця!
      • Розділ II
  • Quand on veut un mouton, c'est la preuve qu'on existe
    • …як тобі хочеться баранця, то ти існуєш.
      • Розділ IV
  • Quand on a terminé sa toilette du matin, il faut faire soigneusement la toilette de la planète.
    • Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою планету.
      • Розділ V
  • J'aime bien les couchers de soleil. Allons voir un coucher de soleil…
    • Я дуже люблю призахідне сонце. Ходімо подивимось, як сонце заходить.
      • Розділ VI
  • J'aurais dû ne pas l'écouter, me confia-t-il un jour, il ne faut jamais écouter les fleurs. Il faut les regarder et les respirer.
    •  — Не треба було слухати її,— довірливо мовив він мені якось.— Ніколи не треба слухати квітів. Треба просто милуватися ними і дихати їхніми пахощами.
      • Розділ VIII
  • On ne sait jamais!
    • Мало що може статися!
      • Розділ IX
  • Voici mon secret. Il est très simple: on ne voit bien qu'avec le cœur. L'essentiel est invisible par les yeux.
    • — Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима.
      • Розділ XXI
  • Tu deviens responsable pour toujours de ce que tu as apprivoisé.
    • Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив.
      • Розділ XXI
  • Les enfants seuls savent ce qu'ils cherchent
    • Лише діти знають, чого шукають.
      • Розділ XXII
  • Ce qui embellit le désert, dit le petit prince, c'est qu'il cache un puits quelque part…
    • — Знаєш, чому гарна пустеля? — спитав маленький принц.— Десь у ній ховаються джерела.
      • Розділ XXIV
  • Mais les yeux sont aveugles. Il faut chercher avec le cœur.
    • — Але очі не бачать. Шукати треба серцем.
      • Розділ XXV

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg