Лі Куан Ю

	Лі Куан Ю
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Лі.

Лі Куа́н Ю (англ. Lee Kuan Yew, чи Lee Kwan-Yew; кит. 李光耀; 16 вересня 1923 — 23 березня 2015) — сінгапурський державний діяч, перший прем'єр-міністр Республіки Сінгапур, один з творців сінгапурського «економічного дива», був при владі біля тридцяти років. На той час коли він вирішив передати владу, щоб забезпечити стабільність та оновлення кадрів, він уже був прем'єр-міністром, що найдовше перебував при владі.

Цитати

Для перемоги над корупцією потрібно не шкодувати саджати у в'язницю друзів і родичів, що провинилися^[1].

Азіатський чоловік, чи то китаєць, індус або малаєць, вважає за краще дружину з більш низьким рівнем освіти, ніж у нього самого^[1]. — «Сінгапурська історія: з «третього світу» — в перший»

Безвідповідальні і не здатні люди будуть в суспільстві завжди^[1].

У Китаї дуже багато талановитих людей, але на самому верху всього кілька, на яких покладено важкі обов'язки^[1].

У сучасному світі ваша цінність визначається вашими навичками і знаннями. Ви можете бути генієм, але якщо вам нема чого запропонувати на ринку праці, то чого ви варті^[1]?

До сих пір вільна і незалежна преса в Індії, на Філіппінах, в Таїланді, на Тайвані, в Південній Кореї і Японії не змогла зупинити поширену і глибоко вкорінену в цих країнах корупцію^[1]. — «Сінгапурська історія: з «третього світу» — в перший»

Якби ми [сінгапурці] були слабкими людьми, то вже загинули б^[1].

Якби у сім'ї солдата не було свого будинку, то він не став би битися, щоб захистити майно багатих^[1].

Якби я мав описати одним словом, чому Сінгапур досяг успіху, то цим словом було б «довіра». Саме довіра до нас дозволяло іноземним інвесторам засновувати свої фабрики і заводи в Сінгапурі^[1].

Цитати про Лі Куан Ю

	Авторитарні держави, на відміну від ліберальних демократій, не визнають рівної гідності своїх громадян. Вони можуть це імітувати за допомогою пишномовних конституцій, <...> але в реальності все інакше. У відносно доброзичливих диктаторських режимах, наприклад у режимі Лі Куан Ю в Сінгапурі або в Китаї під владою Ден Сяопіна, держава займає щодо громадян патерналістську позицію. Прості громадяни вважаються дітьми, які потребують опіки мудрих батьків - держави, їм не можна довіряти самим вести свої справи. У найгірших диктатурах, як-от у режимах Сталіна та Гітлера, великі групи населення — «куркулі», буржуазія, євреї, люди з інвалідністю, «неарійці» — вважалися людьми другого сорту, яких можна позбутися заради колективного блага. ^[2] — ...мінімальна умова для ліберальної демократії — реальне визнання громадян рівними між собою дорослими людьми, здатними робити політичний вибір. (там же)
	— Френсіс Фукуяма

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к КУАН Ю Ли
↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 55

Джерела

Френсіс Фукуяма. Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. — Київ: Наш Формат, 2022. — 192 с. — ISBN 978-617-7863-82-2

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[wisdomcode-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к КУАН Ю Ли

[Ф.Фукуяма._Ідентичність—2022——55-2] Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 55

[1]

[2]