Перейти до вмісту

Луїза Мішель

Матеріал з Вікіцитат
Луїза Мішель
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Луїза Мішель (фр. Louise Michel, 29 травня 1830 — 9 січня 1905) — вчителька, поетеса, педагог, письменниця, журналістка, анархістка, одна з головних фігур Паризької комуни.

Цитати з творів

[ред.]
  •  

Хай наших матерів догляне,
Хто не загине в битві цій.
Нас не лякають люті рани,
І смерті шлем салют ми свій. — «Танець бомб»[1]

  •  

Ми вернемось, брати кохані!
Хай ждуть нас, мертвих чи живих. — «Переможена революція»[2]

  •  

Одні з них, чуючи розквітлі сили,
Хміліли в боротьбі, завзятій і страшній;
П'янке життя їм у литаври било
І надихало їх на лютий бій. — «Цвинтар засланців»[2]

  •  

В наш світ ще нічия рука не відчиняла
Воріт із небуття, з холодної пітьми. — «Марі Ферре»[3]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Сузір'я французької поезії; Пер. з французької: М. Терещенко. — Київ: Дніпро, 1971. — Т. Другий. — 432 с.