Левітас Ілля Михайлович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левітас Ілля Михайлович
Левитас Илья Михайлович, Киев, 29 сентября 2011 года..jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії

Ілля Михайлович Левітас (1931—2014) — український історик, педагог, журналіст, громадський діяч єврейського походження, президент Єврейської ради України, президент Ради національних товариств України. Герой України (2021).

Цитати[ред.]

  •  

Україна — єдина в світі держава, в якій звання Праведника визнається на державному рівні. Так, Єврейська рада України надає звання «Праведник Бабиного Яру» тим, хто рятував у Києві та «Праведник України» тим, хто рятував в інших місцях нашої країни. Такі звання сьогодні надано вже більш ніж 4500 українцям. Як ми знаємо, загальна кількість Праведників з України, за даними Яд Вашем, сягає близько 2500. Регулярно все нові й нові історії подаються у Яд Вашем, кількість Праведників збільшується. Проте процес надання звання проходить досить довго. Живих свідків із кожним роком стає все менше[1].

  •  

Світ змінився після Бабиного Яру, світ змінився після трагедії 11 вересня 2001 року, але кращим не став. У Біблії сказано “Не убий” — ні, люди продовжують одне одного вбивати. І ніби не пам'ятають, до чого призводить ненависть…[2]

  •  

На першому місці для мене — загальнолюдські цінності, по-друге, я — громадянин України і, по-третє, я — єврей. У національному питанні ми повинні завжди залишатися просто людьми. Всі народи однакові, у всіх рівні права, всі мають право на своїх геніїв та своїх негідників. Ми, євреї, — теж[3].

  •  

Антисеміти завдають менше шкоди єврейському життю, ніж деякі євреї[4].

  •  

За радянських часів була політика не давати євреям особливо піднятися. Ми стогнали, що їдиш забороняли. Так, в якійсь мірі забороняли. Але виходив журнал «Советіш геймланд». З його допомогою цілком можна було навчитися і читати, і говорити. Що зробив і я колись[4].

Примітки[ред.]

  1. Пам'ятаймо. Історія і уроки Голокосту. Роботи молодих дослідників 2010–2019 рр. – Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2020. – 612 с.
  2. 60-річчя трагедії Бабиного Яру, Радіо Свобода
  3. Памяти И.М. ЛЕВИТАСА, babynyar.gov.ua
  4. а б Илья Левитас: Антисемиты наносят меньше вреда еврейской жизни, чем некоторые евреи, Еврейский Обозреватель


Bookmark-new.svg