Кіпіані Давид Давидович

	Давид Кіпіані
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Кіпіані.

Давид Давидович Кіпіані (1951, Тбілісі, СРСР — 2001, Тбілісі, Грузія) — грузинський радянський футболіст, нападник або півзахисник. Гравець збірної Радянського Союзу. Бронзовий призер літніх Олімпійських ігор 1976 року в Монреалі. Заслужений майстер спорту СРСР.

Про нього

	Грати з Кіпіані було одне задоволення. Це справжній майстер. Ми розуміли один одного з напівслова. Звичайно, йому було непросто на тренуваннях у Лобановського — там же зовсім інша робота в порівнянні з тією, до якої звик Дато. Але він, зціпивши зуби, працював до сьомого поту і перемагав самого себе.
	— Леонід Буряк^[1].

	Мені здається, буде зайвим казати про те, яким першокласним був цей гравець. Я ж хочу відзначити його ставлення до суддів, партнерів і суперників, в яких перевірялися і коректність, і витримка. Кіпіані був вихованою людиною. Проти нього нерідко застосовувалися заборонені прийоми, але на моєму суддівському шляху він ніколи не відповідав грубістю на грубість. А карав суперника голами. Я жодного разу не пред'являв Кіпіані червону картку. Та й жовту теж щось не пригадаю.
	— Вадим Жук (Мінськ), футбольний арбітр міжнародної категорії^[1].

	Чим красивий футбол, заради чого народ ходить на нього, — все це було в Кіпіані. Я не знаю міста, де б у нього не було палких прихильників: його любили, як рідного, і в Москві, і в Києві, і в Ташкенті, і в Єревані... Адже Кіпіані — це надбання не тільки Грузії, але і всього колишнього Радянського Союзу.
	— Олександр Чивадзе^[1].

	Дато за манерою гри порівнюють з Кройфом. Доречне порівняння. До речі, для нього Кройф був ідолом. Я пам'ятаю, в 74-му, під час чемпіонату світу в Німеччині, Кіпіані був травмований і поїхав в Ужгород, тому що в цьому місті можна було дивитися всі матчі чемпіонату. Він зауважив, що Кройф був на полі, по суті, граючим тренером. І з часом сам взяв на себе цю нелегку ношу. Я навіть не можу виділити якийсь один з його матчів — у нього не було провальних ігор. Тільки блискучі. Такі, як з «Фейєноордом», з «Вест Хемом», з «Карл Цейссом», коли в 81-му ми здобули перемогу в Кубку кубків.
	— Олександр Чивадзе^[1].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Кіпіані Давид Давидович (російська). Сборная России по футболу. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 24 квітня 2021.

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[збірна-1] а ^б ^в ^г Кіпіані Давид Давидович (російська). Сборная России по футболу. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 24 квітня 2021.

[1]