Тільки той, хто сам має хоч трохи розуму, може слухати розумних порад.[1] — «Казка про три машини-оповідачки короля Геніальйона»
Дорадникові легше було б пояснити королеві наявність шифру, ніж його відсутність. Завжди легше признатися в якомусь вчинкові, аніж доводити, що ти його не робив.[2] — «Казка про три машини-оповідачки короля Геніальйона»
Надмір добробуту гірший від злиднів, бо що ж насправді можна, коли можна все?[3] — «Казка про три машини-оповідачки короля Геніальйона»
Коли можна робити все, то вже абсолютно нічого додати до цього неможливо.[4] — «Альтруїзин, або Оповідь про те, як пустельник Добрицій захотів ощасливити Космос і що з того вийшло»