Перейти до вмісту

Альфред Реньї

Матеріал з Вікіцитат
Альфред Реньї
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Альфред Реньї (угор. Rényi Alfréd; 20 березня 1921, Будапешт, Угорщина — 1 лютого 1970, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський математик.

Цитати[ред.]

  •  

Ми маємо підстави вважати Паскаля за піонера кібернетики, бо він розумів принципове значення свого винаходу [— лічильної машини]. Це підтверджують такі його слова: «Лічильна машина спроможна виконувати дії, які ближче до мислення, ніж усе, на що спроможні тварини».[1]

  •  

Поставивши теорію імовірностей на теоретико-множинну основу, точніше, на фундамент теорії множин і теорії міри, Колмогоров за одним заходом дав не тільки логічно задовільне обґрунтування теорії імовірностей, але і включив її в кровоносну систему сучасної математики, дозволивши тим самим використовувати розвинуті її галузі для потреб теорії імовірностей.[1]

Цитати про автора[ред.]

  •  

Зусиллям волі він витіснив із своєї пам'яті спогади про воєнні роки та табір примусової праці, щоб тепер зосередити на своїй роботі всю полум'яну енергію своєї молодості та свій винятковий дар розуміння і зосередженості.[2]

  •  

Математика відкриває свої таємниці лише тим, хто підходить до неї з чистою любов'ю, заради її власної краси. Ті, хто так робить, звичайно ж, винагороджуються й результатами, що мають практичне значення. Але якщо хтось на кожному кроці запитує: «Що я можу з цього отримати?» — він далеко не зайде.[2]

  •  

Чистий математик з величезними досягненнями та високим рівнем у класичних галузях теорії чисел та аналізу, Реньї також виявляв допитливий і наполегливий інтерес до всіх явищ світу, що його оточували, і до всієї наукової діяльності своїх колег, наукової чи гуманітарної, і це унікальне поєднання повноважень та інтересів.[2]

Примітки[ред.]

  1. а б Математика в афоризмах, 1974, с. 236
  2. а б в J. J. O'Connor and E. F. Robertson (December 2008). MacTutor. Процитовано 01.11.2023.

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.