Корбут Ольга Валентинівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корбут Ольга Валентинівна
Olga Korbut c1972.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

О́льга Валенти́новна Ко́рбут (білор. Вольга Валянцінаўна Корбут, народилась 16 травня 1955 року, Гродно, Білоруська РСР, СРСР) — білоруська (радянська) гімнастка, Олімпійська чемпіонка.

Цитати із книги Ольги Корбут «Жила-була дівчинка»[ред.]

  •  

Жодного слова про шанси, про медалі, про місця. Єдине, традиційне: покажи, Ольго, що можеш![1]

  •  

«Петлі» я завжди боялася. Так, так, так! Навіть освоївши її до автоматизму, до майже стовідсоткової стабільності, я завжди, до останнього дня у великому спорті, підходила до брусів, і моє серце провалювалося в пекло страху. Ватні ноги, запаморочення, нудотна слабкість.[1]

Цитати про спорт[ред.]

  •  

Якби не було такої речі, як гімнастика, мені довелося б її винаходити, бо я почуваюся у єдності зі спортом.[2]

  •  

Мене не цікавлять медалі чи звання. Вони мені не потрібні. Мені потрібне кохання публіки, і я борюся за нього.[2]

  •  

Але я не можу жити без творчої гімнастики.[2]

  •  

У будь-якому випадку я піду тією ж дорогою, тому що народилася в гімнастиці. Це моє, так би мовити, моє життя та мій обов'язок.[2]

  •  

Скільки людей у ​​світі, кожен із них індивідуальний. І я люблю їсти хліб, комусь це не подобається. Ви знаєте, що у гімнастиці теж саме.[3]

Ольга Корбут, 1988 рік

Цитати про себе та про життя[ред.]

  •  

Краще бути багатим душевно, ніж грошима.[2]

  •  

Не бійся, якщо спочатку все здається складним. Це лише перше враження. Головне не відступати; ти повинен опанувати себе.[3]

  •  

Я почуваюся чудово. Я почуваюся молодшою. І я зовсім нічого не відчуваю. Я не знаю, хто знає, але зараз я знаю, скільки мені років, п'ятдесят п'ять, щось таке. Сорок три роки. І я почуваюся як сімнадцять, як двадцять п'ять років тому.[3]

  •  

Я ніколи не хотіла бути кимось, крім гімнастки. Можливо, це небезпечно, але коли починаєш думати про небезпеку, ти можеш здатися.[3]

  •  

Я сказала би, що це не негативно. Це важка частина гімнастики. Ти не можеш їсти, що хочеш. А ту їжу, яку ти повинна їсти, ти не можеш.[3]

  •  

Тоді мені пощастило, що я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, і в мене почалося нове життя із чоловіком, і я знову була щаслива. Він був музикантом. Я почала подорожувати з ним також Європою і всім колишнім Радянським Союзом.[3]

  •  

Ця здатність підкорювати себе, без сумніву, є найціннішим із усіх спортивних дарів.[3]

Джерела[ред.]

  1. https://www.livelib.ru/author/361629/quotes-olga-korbut
  2. https://www.peoples.ru/aphorism/olga-korbut.html
  3. https://www.aphorism.ru/authors/olga-korbut.html
  4. https://grodno24.com/2020/08/motiviruyushhie-citaty-pro-sport.html

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg