Колима (ГУЛАГ)

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колима (ГУЛАГ) — мережа виправно-трудових таборів у Магаданській області на північному сході СРСР, назва яких походить від місця розташування в басейну річки Колими. Колимські табори вважалися найсуровішими з усіх радянських трудових таборів.

Цитати[ред.]

Будівництво дороги в'язнями ГУЛАГу (частина «Дороги кісток» з Магадану до Якутська)
  •  

А Колима була — найбільшим і найвідомішим островом, полюс лютості цієї дивовижної країни ГУЛАГ, географією роздертою в архіпелаг, але психологією скутою в континент, — майже невидимою, майже невідчутної країни, яку і населяв народ зеків.

 

А Колыма была — самый крупный и знаменитый остров, полюс лютости этой удивительной страны ГУЛАГ, географией разодранной в архипелаг, но психологией скованной в континент, — почти невидимой, почти неосязаемой страны, которую и населял народ зэков.[1]

  Олександр Солженіцин
  •  

Нове поповнення і зовсім не мало імен. Узимку 1938 року начальство вирішило пішки відправляти етапи з Магадана на копальні Півночі. З колони із п'ятиста осіб за п'ятсот кілометрів до села Ягодне доходило тридцять — сорок. Решта осідали в дорозі — обмороженими, голодними, застреленими. За прізвищем нікого з цих прибулих не звали — це були люди з чужих етапів, які не відрізнялися один від одного ні одягом, ні голосом, ні плямами обморожень на щоках, ні бульбашками обморожень на пальцях.

 

Новое пополнение и вовсе не имело имен. Зимой 1938 года начальство решило пешком отправлять этапы из Магадана на прииски Севера. От колонны в пятьсот человек за пятьсот километров к Ягодному доходило тридцать — сорок. Остальные оседали в пути — обмороженными, голодными, застреленными. По фамилии никого из этих прибывших не звали — это были люди из чужих этапов, неотличимые друг от друга ни одеждой, ни голосом, ни пятнами обморожений на щеках, ни пузырями обморожений на пальцах.[2]

  Варлам Шаламов
  •  

А жінка на Колимі? Адже там вона і зовсім рідкість, там вона і зовсім нарозхват і нарозрив. Там не зустрічайся жінко на трасі — хоч конвоїру, хоч вольному, хоч ув'язненому. На Колимі народився вираз [трамвай] для групового зґвалтування.

 

А женщина на Колыме? Ведь там она и вовсе редкость, там она и вовсе нарасхват и наразрыв. Там не попадайся женщина на трассе — хоть конвоиру, хоть вольному, хоть заключенному. На Колыме родилось выражение [трамвай] для группового изнасилования.[3]

  Олександр Солженіцин
  •  

На Колимі тіла віддають не землі, а каменю. Камінь зберігає і відкриває таємниці. Камінь надійніше землі. Вічна мерзлота зберігає і відкриває таємниці. Кожен з наших близьких, які загинули на Колимі, кожен з розстріляних, забитих, знекровлених голодом — може бути ще опізнаний — хоч через десятки років. На Колимі не було газових печей. Трупи чекають в камені, у вічній мерзлоті.

 

На Колыме тела предают не земле, а камню. Камень хранит и открывает тайны. Камень надежней земли. Вечная мерзлота хранит и открывает тайны. Каждый из наших близких, погибших на Колыме, каждый из расстрелянных, забитых, обескровленных голодом – может быть еще опознан — хоть через десятки лет. На Колыме не было газовых печей. Трупы ждут в камне, в вечной мерзлоте.[4]

  Варлам Шаламов

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Александр Солженицын, Архипелаг ГУЛАГ Т. 1, издательство «У-Фактория», Екатеринбург 2006, с. 7
  2. Шаламов В.Т. Собрание сочинений в четырех томах. Т.2. - М.: Художественная литература, Вагриус, 1998. - С. 117 - 120
  3. Александр Солженицын, Архипелаг ГУЛАГ Т. 3, издательство «У-Фактория», Екатеринбург 2006, с. 186
  4. Шаламов В.Т. Собрание сочинений в четырех томах. Т.1. - М.: Художественная литература, Вагриус, 1998. - С. 350-357


Bookmark-new.svg