Перейти до вмісту

Коваль Лариса Анатоліївна

Матеріал з Вікіцитат
Коваль Лариса Анатоліївна
Стаття у Вікіпедії

Коваль Лариса Анатоліївна (нар. 20 червня 1945) — українська поетеса.

Цитати з творів[ред.]

  •  

Ми не прийшли. Ми завжди тут були,
На цій землі родючій України.
Орали землю, сіяли, жили,
Свої пісні співали солов'їні. — «До джерел»[1]

  •  

Лилася кров, вставали козаки,
Виборюючи волю і надію.
На цій землі були в усі віки
Сини герої й діти лиходії. — «До джерел»[1]

  •  

Мої діди в усі лихі роки
Ростили хліб, за що й зазнали горя. — «До джерел»[1]

  •  

Я давно вже не плачу, не скаржусь,
Я тягар свій несу на плечі.
І мені вже ніколи не скажуть,
Що не донька тієї Січі,

Де зростала козацька слава,
Де мужнів український нарід.
Я по місту йду повноправно,
Бо за мною — славетний мій рід.[1]

  •  

“О Даждь нам днесь!” О Боже мій!
О дай же розуму мені,
О дай же розуму народу,
І покажи нам шлях до броду,
Щоб не шукали вороття
У рабство іншому народу. — «О даждь нам днесь!»[1]

  •  

Згорить свіча мого життя
Рабою я не стану зроду. — «О даждь нам днесь»[1]

Примітки[ред.]

  1. а б в г д е Rozumitilo: Для розуму, душі і тіла. Процитовано 21.10.2023.