Затворницький Гліб Дмитрович

Затворницький Гліб Дмитрович

Стаття у Вікіпедії

Затворницький Гліб Дмитрович (1902—1961) — український радянський кінорежисер, сценарист, педагог. Був засновником кількох театрів, а також 1-ї КЕМ (Кіноекспериментальна Майстерня) в Києві.

Цитати

	«З 1921 я належав до футуристів. Приблизно з 1921 по 1925 рік ми декларували що мистецтво як художня творчість повинна бути підкорена життям, а художник має йти працювати на виробництво». — про долучення до футуристів Режисер і педагог Гліб Затворницький
	Галузевий державний архів СБУ. Спр. 31325 фп., т. 1., арк. 71.

	«Розійшовся з Курбасом у його експресіоністських поглядах на мистецтво (орієнтування на західноєвропейську культуру), пішов із театру «Березіль» і за сприяння Міськкому комсомолу організував «Агмас» ім. 1 травня (Театр робітничої молоді)»». — про відхід від Леся Курбаса в 1923 році Режисер і педагог Гліб Затворницький
	Галузевий державний архів СБУ. Спр. 73690 фп., арк. 27.

	«Затворницький, вибувши із Березоля, почав шукати підтримку у відомого Михаля Семенка, організував разом із А. Каплером та Л. Френкелем театр «Комункульту» та кіностудію; хоча цей театр і мав, здається, одну чи дві постановки, але ніякого значення він не мав і зник безслідно». — про подальшу творчість Режисер і педагог Гліб Затворницький
	Галузевий державний архів СБУ. Спр. 31325 фп., т. 2., арк. 26.
	— український поет Микола Бажан

	«Наша студія відчуває гостру потребу у кваліфікованих режисерських кадрах. Режисуру я розумію як вирішальний фах на кіновиробництві, який не обмежується тільки завданням режисера-постановника. […] Треба врахувати досвід американської кінематографії, яка доводить, що якість і темпи роботи над поставою цілком залежать не тільки від чіткої організації виробничого процесу, але й від диференціації фахів постановників. Так, ми маємо поділ постановників щодо жанру: постановники – художні керівники батально-історичних, детективних, комедійних тощо фільмів, а також режисерів вузьких профілів (так звані режисери-лаборанти та техніки). Серед них є режисери-проектувальники сценарію, режисери, що працюють з актором, режисера трюкових знімань, режисери-монтажери. Режисер-технік відповідає перед шефом – художнім постановником – за точне виконання всього технологічного процесу. Цей досвід треба критично освоїти у нас. Між тим, на практиці, в нашій студії ми маємо досить невиразний поділ режисури на режисера-постановника, співрежисера, першого та другого асистента. […] І якщо так, при такому визначенні фаху асистента нам треба боротися за справжню стабільність категорії режисерів-техніків. Для цього треба в першу чергу виробити чіткий профіль режисера-техніка. Встановити кваліфікаційну комісію, яка добере з асистентів осіб, яким можна доручати працю техніка-режисера. Для цієї групи потрібно створити постійні курси перепідготовки, виховати з них справжніх фахівців вузького, але конче потрібного для виробництва, профілю режисера-техніка». — про активну мистецьку та громадянську позицію та погляд на діяльність Київської кінофабрики Режисер і педагог Гліб Затворницький
	Стаття «За чіткий профіль режисера-техніка» (9 липня 1936) в газеті «За більшовицький фільм»