Зарецький Віктор Іванович
Віктор Зарецький | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Заре́цький Ві́ктор Іва́нович (8 лютого 1925, Білопілля, нині Сумська область — 23 серпня 1990, Київ) — український живописець, монументаліст, графік, педагог, громадський діяч. Чоловік Алли Горської.
Цитати
[ред.]Був у Примаченко – страшне життя, у мене з тим портретом щось виходить не дуже. Задум є, все є, а в житті воно і божественне і страшне, а у мене виходить тільки божественне (не в розумінні геніально), як посередня ікона[1]. — З листа до Алли Горської від 19 червня 1962 |
Про Віктора Зарецького
[ред.]6.12.70 р. Вітю відпустили. Він у жахливому стані. Галюцинує... Батька теж знайшли мертвим. Він сам кинувся (або його кинуто) під поїзд. Вітя «...опізнавав батькову одрізану голову... Офіційна версія: Аллу убив батько, а тоді і сам кинувся під поїзд. Але все це не доведено... Останнім часом Аллу залякували телефонними дзвінками. Хто[3]? — Запис у щоденнику про загибелі художниці Алли Горської |
|||||
— Ірина Жиленко |
Примітки
[ред.]- ↑ Листи, 2013, с. 69
- ↑ Листи, 2013, с. 75
- ↑ Homo Feriens, 2011, с. 635
Джерела
[ред.]- Життєпис мовою листів. [Алла Горська] Упоряд. Людмила Огнєва. — Донецьк: Музей “Смолоскип”, 2013. — 518 с.
- Ірина Жиленко. Homo Feriens: Спогади. — Київ: Смолоскип, 2011. — 816 с. — ISBN 978-966-2164-45-9