Зарецький Віктор Іванович

Матеріал з Вікіцитат
Віктор Зарецький
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Заре́цький Ві́ктор Іва́нович (8 лютого 1925, Білопілля, нині Сумська область — 23 серпня 1990, Київ) — український живописець, монументаліст, графік, педагог, громадський діяч. Чоловік Алли Горської.

Цитати[ред.]

  •  

Був у Примаченко – страшне життя, у мене з тим портретом щось виходить не дуже. Задум є, все є, а в житті воно і божественне і страшне, а у мене виходить тільки божественне (не в розумінні геніально), як посередня ікона[1]. — З листа до Алли Горської від 19 червня 1962

  •  

Почекаю до серпня. Буде літо, тепло – десь хустина кольорова, обличчя не закутане, рука гола. А то зараз все закутано і вигляд дуже засмучений, тяжкий, радості немає. А для мене життя – це радість[2]. — З листа до Алли Горської від 16 березня 1961

Про Віктора Зарецького[ред.]

  •  

6.12.70 р. Вітю відпустили. Він у жахливому стані. Галюцинує... Батька теж знайшли мертвим. Він сам кинувся (або його кинуто) під поїзд. Вітя «...опізнавав батькову одрізану голову... Офіційна версія: Аллу убив батько, а тоді і сам кинувся під поїзд. Але все це не доведено... Останнім часом Аллу залякували телефонними дзвінками. Хто[3]? — Запис у щоденнику про загибелі художниці Алли Горської

  Ірина Жиленко

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Життєпис мовою листів. [Алла Горська] Упоряд. Людмила Огнєва. — Донецьк: Музей “Смолоскип”, 2013. — 518 с.
  • Ірина Жиленко. Homo Feriens: Спогади. — Київ: Смолоскип, 2011. — 816 с. — ISBN 978-966-2164-45-9