Еллен Уайт

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еллен Уайт
Ellen G. White.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Еллен Гулд Уайт (англ. Ellen Gould White - християнська письменниця, просвітителька, публіцистка, громадська діячка, ідейний реформатор адвентизму і співорганізатор Церкви адвентистів сьомого дня.

Про дітей і молодь[ред.]

  •  

Дитина, котру часто засуджують за якусь конкретну помилку, починає вважати цю помилку своєю характерною рисою, з котрою марно боротися. Так з'являється почуття зневіри та безнадійності, яке часто приховується під виглядом байдужості чи бравади. [1]

  •  

Нехай діти і молодь будуть навчені, що кожна подолана помилка, вада або трудність стають кам'яною сходинкою до кращого й вищого. Саме завдяки таким досвідам усі, хто будь-коли жив гідно дару життя, досягли успіху.[2]

Про освіту, виховання[ред.]

  •  

Справжня освіта не ігнорує цінності наукових знань або літературних надбань, однак більше за інформацію вона цінує силу, більше за силу — доброчесність, більше за інтелектуальні надбання — характер. Світ потребує не стільки мужів великого інтелекту, скільки шляхетного характеру. Він потребує людей, здібності котрих керовані непохитним принципом. [3]

  •  

Однак ефективність роботи вчителя залежить не стільки від обсягу знань, якими він володіє, скільки від стандарту, до котрого прагне. Справжній учитель не задовольняється сірими думками, інертним розумом і хиткою пам'яттю. Він постійно шукає вищих досягнень та кращих методів. Його життя — це життя постійного зростання. Робота такого вчителя відзначається свіжістю, животворчою силою, що пробуджує і надихає його учнів.[4]

  •  

Мета дисципліни полягає в тому, щоб навчити дитину управляти собою. Її необхідно навчити впевненості у власних силах та самовладання. Тому як тільки вона починає розуміти, її свідомість потрібно схиляти до послуху. Усім своїм поводженням з дитиною покажіть їй, що послух — справедлива розумна вимога. Допоможіть дитині побачити, що все підпорядковується закону і що непослух у кінцевому результаті призводить до нещастя та страждання. Коли Бог каже: “Не чинитимеш”, Він з любов'ю попереджає нас про наслідки непослуху, щоб уберегти нас від зла і втрати.[5]

  •  

Співпраця має бути духом школи, законом її життя. Учитель, який співпрацює зі своїми учнями, забезпечує собі неоціненну допомогу в підтриманні порядку. У служінні в школі не один хлопець, непосидющість якого призводить до безладу й непослуху, знайде вихід для своєї надмірної енергії. Нехай старші допомагають молодшим, сильні — слабким, і нехай кожен відчуває необхідність робити в міру можливості те, у чому має перевагу перед іншими. Це викликатиме самоповагу і бажання бути корисним. [6]

  •  

Мудрий вихователь у своїх відносинах з учнями намагатиметься викликати в них довір'я та зміцнити почуття честі. Вияв довіри до дітей і молоді служить їм на добро. Багато дітей, навіть малих, мають високорозвинуте почуття честі. Усі бажають, щоб до них ставилися з довірою та повагою, і мають на це право. [7]

  •  

Любов, основа творіння та викуплення, є основою і справжнього виховання й освіти. Про це ясно свідчить Закон, даний Богом як дороговказ у житті. Його перша велика Заповідь: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю” (Луки 10:27). Любити Його, Безмежного, Усезнаючого Бога всією силою, думкою і серцем означає найвищий розвиток кожної здібності. Це означає, що в усьому єстві — у тілі, розумі, як і в душі, — має бути відновлений образ Божий. [8]

  •  

Святе Письмо — досконале мірило Істини, тому йому слід відводити найвище місце у вихованні й освіті. Щоб здобути освіту, гідну своєї назви, ми повинні отримати знання про Бога-Творця та Христа-Викупителя як Вони відкриті у Святому Слові [9]

  •  

Осередком системи освіти, заснованої в Едемі, була сім'я. Адам був “сином Бога” (Луки 3:38) і саме від свого Отця діти Всевишнього отримували настанови. Їхня школа була сімейною школою в буквальному розумінні слова [10]

  •  

У формуванні характеру ніщо не має такого великого значення, як вплив сім'ї. Праця вчителя повинна доповнювати працю батьків, однак не повинна займати її місце. У всьому, що стосується благополуччя дитини, необхідна співпраця батьків і вчителів. [11]

  •  

Для малої дитини, яка ще не може навчатися з друкованого слова або долучатися до рутини шкільного життя, природа є невичерпним джерелом повчання і насолоди... Наскільки це можливо, нехай дитина від найбільш раннього віку перебуває там, де перед нею відкриватиметься цей чудовий підручник. Нехай вона споглядає прекрасні картини, написані Великим Художником на мінливому полотні небес, нехай познайомиться з чудесами землі і моря, спостерігає розкриття таємниць у порах року, що змінюють одна одну, — і в усіх Його ділах пізнає Творця. [12]

  •  

Ніколи не слід випускати з уваги цінність пісні як засобу виховання. Нехай у домі лунає спів мелодійних чистих пісень, тоді в ньому поменшає осудливих слів та побільшає слів підбадьорення, надії й радості. Нехай спів звучить у школі, це наближатиме учнів до Бога, до їхніх учителів та одне до одного. [13]

  •  

Діти не повинні перебувати тривалий час у приміщенні; також не слід від них вимагати дуже віддаватися навчанню, доки не буде закладена хороша основа для фізичного розвитку. Упродовж перших восьми або десяти років життя дитини поле або сад є найкращою класною кімнатою, мати — найкращим учителем, а природа — найкращим підручником. [14]

  •  

Учень, котрий при обмежених часі і засобах з усіх сил намагається здобути освіту, повинен усвідомлювати: час, присвячений фізичним вправам, — не втрачений час. Хто постійно заглиблюється в книги, той з часом виявить, що розум втрачає свою свіжість. Приділяючи належну увагу фізичному розвиткові, люди досягнуть більшого прогресу в науці, аніж присвячуючи весь свій час навчанню. [15]

  •  

Кожний учитель має дбати про те, щоб його праця давала певні результати. Перш ніж узятися за викладання предмету, він має скласти чіткий план і знати, чого саме хоче досягти. При поясненні тієї чи іншої теми він не повинен заспокоюватися доти, доки учень не зрозуміє її суті, не збагне істини і не зможе ясно викласти те, чого навчився. [16]

  •  

Для зміцнення взаєморозуміння між учителем та учнем мало що має таке значення, як приємне спілкування за межами класної кімнати. [17]

  •  

Навчання, яке полягає в тренуванні пам'яті, маючи тенденцію знеохочувати незалежне мислення, має моральний аспект, який зазвичай мало зауважують. Оскільки учень жертвує здатністю міркувати та самостійно робити висновки, він стає неспроможним відрізняти істину від фальші і робиться легкою здобиччю обману. Його легко спонукати дотримуватися традиції та звичаю. [18]

  •  

Необхідно допомогти молоді побачити істинне достоїнство праці. Покажіть їй, що Бог постійно трудиться. Усе творіння в природі виконує призначену йому роботу. Усе творіння наповнене дією, і ми також повинні бути діяльними, аби виконати свою місію. [19]

  •  

Молодь необхідно навчати, що життя — це серйозна праця, відповідальність, турбота. Молоді люди потребують виховання, яке зробить їх практичними чоловіками й жінками, котрі зможуть впоратися з непередбаченими обставинами життя. Їх потрібно навчати, що систематична, добре організована праця важлива не тільки як захист від зрадливості життя, а й як допомога для всебічного розвитку. [20]

  •  

Лише Той, Хто створив розум і встановив його закони, може повністю розуміти його потреби та керувати його розвитком. Дані Ним принципи виховання й освіти — єдине надійне керівництво. Суттєво необхідна кожному вчителеві якість — знання цих принципів і таке їх прийняття, коли вони стають керівною силою в його особистому житті. [21]

  •  

Отримуючи освіту, багато студентів набули б дуже цінної підготовки, якби перебували на самозабезпеченні. Замість того щоб залазити в борги або залежати від самозречення своїх батьків, нехай молоді чоловіки й жінки залежать від самих себе. Таким чином вони пізнають ціну грошей, часу, сили та можливостей і значно менше наражатимуться на спокусу потурати неробству й марнотратству. Засвоєні таким чином уроки економії, працьовитості, самозречення, практичних навиків у веденні справ і цілеспрямованості виявляться найважливішою частиною їхнього обладунку для життєвих битв. [22]

  •  

Привабливі риси характеру формуються не під тиском деспотичного закону чи правила. Це відбувається внаслідок перебування в атмосфері чистоти, благородства, правдивості. Чистота серця і благородство характеру виявлятимуться в чистих, благородних учинках та мові. [23]

  •  

Батьки і вчителі особливо повинні культивувати бадьорість та люб'язність. Усі можуть мати радісне обличчя, лагідний голос, увічливі манери, а це все — складові сили. Дітей приваблює веселий, сонячний настрій. Ставтеся до них із добротою та люб'язністю — і вони виявлятимуть той самий дух до вас і одне до одного.[24]

  •  

Виховання ніколи не досягне всього, чого може і повинно досягти, доки батьки повністю не усвідомлять важливості їхньої праці і не будуть підготовлені до виконання своїх священних обов'язків.[25]

  •  

Батьки, матері й учителі повинні більше цінувати честь і відповідальність, які поклав на них Бог, зробивши їх Своїми представниками для дітей. Характер, виявлений у стосунках щоденного життя, тлумачитиме дітям на добро або на зло наступні слова Бога “Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його” (Псал. 102:13). “Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу” (Ісаї 66:13). [26]

  •  

Любити красу і прагнути її — це правильно, але Бог бажає, щоб насамперед ми любили найвищу красу — нетлінну та шукали її. Найдосконаліші витвори людської майстерності не володіють красою, котра може зрівнятися з красою характеру, “дорогоцінною перед Богом”. [27]

  •  

Освіта — це не що інше, як підготовка фізичних, розумових і духовних сил для найуспішнішого виконання всіх життєвих обов'язків. Витривалість, а також сила й активність мозку зменшуються або зростають залежно від того, як вони використовуються. Розум необхідно дисциплінувати так, аби всі його здібності розвивалися гармонійно.[28]

Про Слово Боже[ред.]

  •  

У Біблії містяться найстародавніші та найбільш піднесені поетичні рядки, відомі людині. Перш ніж пролунала пісня найдавнішого поета світу, пастир з Мідіянського краю записав Божі слова, звернені до Йова, — незрівнянні за величчю, поряд з якими тьмяніють найталановитіші витвори людського генія. [29]

  •  

Слово Боже, як і характер його Автора, містить таємниці, котрі ніколи не зможуть повністю збагнути обмежені істоти. Але в Біблії Бог дав достатньо доказів її Божественного авторитету і влади. Існування Самого Бога, Його характер, істинність Його Слова підтверджуються свідченням, яке апелює до нашого розуму, і цього свідчення є надміру. Щоправда, Він не усунув можливості сумніву; віра має опиратися на певні свідчення, а не на видимі прояви. Ті, хто хоче сумніватися, мають для цього можливість, але ті, хто бажає знати істину, знаходять достатньо підстав для віри. [30]

  •  

Біблія розкриває істину просто й адаптовано до потреб і прагнень людського серця, що дивує та зачаровує найбільш високорозвинутий розум, і водночас вона робить зрозумілим шлях життя для простих, менш освічених людей. [31]

  •  

Біблія — найстародавніший та найбільш обширний історичний документ, яким володіють люди. Вона вийшла безпосередньо із Джерела вічної Істини і впродовж віків Божественна рука зберігає її чистоту. Вона висвітлює далеке минуле, в яке марно намагається проникнути розум дослідника. Тільки в Божому Слові ми споглядаємо силу, яка заклала основи Землі та розпростерла небеса. Лише тут ми знаходимо достовірну розповідь про походження народів. Тільки в ній представлена історія людського роду, не заплямована людською гордістю й упередженістю. [32]

  •  

Правдивого знання Біблії можна досягти тільки при допомозі того Духа, Котрим Слово було дане. І щоб здобути це знання, ми повинні ним жити. Нам необхідно коритися всім повелінням Слова Божого. Ми можемо претендувати на всі його обітниці. Життя, котрого воно вимагає, — це життя, яким ми повинні жити з допомогою його сили. Тільки при такому сприйнятті Біблії вивчення її може бути ефективним. [33]

  •  

Зовнішня краса Біблії, тобто краса образів та висловлювань є, так би мовити, тільки оправою, в якій міститься її справжній скарб — краса святості. [34]

  •  

Одна річ — ставитися до Біблії як до книги, що містить хороше моральне повчання, до котрого можна прислухатися, доки воно узгоджується з духом часу і нашим становищем у світі; і зовсім інша річ — вважати її тим, чим вона насправді є, — Словом живого Бога, Словом, яке є нашим життям, Словом, яке має визначати наші дії, слова й думки. Розцінювати Слово Боже як щось менше за це — значить відкидати його. А таке відкинення людьми, котрі сповідують віру в нього, є основною причиною скептицизму та невір'я серед молоді.[35]

Про науку[ред.]

  •  

Оскільки книга природи і книга одкровення [тобто Біблія] носять на собі печать одного і того ж видатного Розуму, між ними не може не існувати гармонії. Різноманітними методами й мовами вони свідчать про одні і ті ж великі істини. Наука завжди відкриває нові чудеса, проте зі своєї дослідницької праці вона не може представити нічого, що, за умови правильного розуміння, суперечило б Божественному одкровенню. Книга природи і писане Слово проливають світло одне на одне. [36]

Про віру[ред.]

  •  

Віра — це довіра Богові, переконаність у тому, що Він нас любить і краще знає, що слугує для нашого добра. Отже, замість вибору власного шляху, вона спонукує нас обирати Його шлях. Замість нашого неуцтва вона приймає Його мудрість, замість нашої слабкості — Його силу, замість нашої гріховності — Його праведність. Наше життя належить Йому, і ми самі належимо Йому. Віра визнає Його право власності та приймає благословення цього права. Істину, непорочність, чистоту вважають секретами успішного життя. Саме віра робить нас володарями цих принципів.[37]

  •  

Завдяки вірі в Христа все, чого не вистачає характеру, може бути надбане, будь-яке забруднення очищене, кожна помилка виправлена, кожна чеснота розвинута. [38]

Про служіння[ред.]

  •  

Любов до Христа і вірність Йому — це джерело істинного служіння. У серці, котрого торкнулася Його любов, зароджується бажання працювати для Нього. Таке бажання потрібно підтримувати і правильно скеровувати. Чи то в сім'ї, по сусідству, чи в школі присутність убогих, страждальців, неосвічених і невдах слід вважати не нещастям, а дорогоцінною можливістю для служіння. [39]

  •  

Наше прагнення нести щастя іншим людям принесе благословення і нам. Саме це Бог мав на меті, коли дав нам змогу брати участь у Плані спасіння. Він дав людям перевагу стати учасниками Його божественної природи, щоб вони могли поширювати благословення на інших. Це є найбільша честь і найбільша радість, якими Бог міг наділити людей. Ті, хто таким чином стають учасниками служіння любові, будуть найближче до свого Творця. [40]

Про музику[ред.]

  •  

Біблійна пісенна історія містить безліч вказівок щодо використання і благотворного впливу музики та співу. Призначення музики часто спотворюється, щоб служити цілям зла. Таким чином музика стає одним із найпривабливіших засобів спокуси. Але правильно використана, вона є дорогоцінним Божим даром, покликаним спрямовувати думки до високих благородних тем, надихати й підносити душу. [41]

Про здоров'я[ред.]

  •  

Нестриманість — це ворог, якого повинні остерігатися всі. Швидке зростання цього страхітливого зла має пробудити кожного, хто любить життя, до боротьби з цим злом. [42]

  •  

Молодь і діти повинні розуміти, яку роль відіграє алкоголь, тютюн та інші подібні отруйні речовини в руйнуванні тіла, затьмаренні розуму та формуванні тілесних пожадливостей. Необхідно пояснити, що жоден, хто вживає ці речовини, не зможе надовго зберегти свою фізичну, розумову й моральну силу. [43]

  •  

Чай, кава, гострі приправи, кондитерські вироби й тістечка — це все активні причини нестравності. М'ясна їжа також шкідлива. Її збуджувальна дія має бути достатнім аргументом проти її вживання, а майже всезагальна захворюваність тварин робить її вдвічі небажаною. Вона має тенденцію подразнювати нерви та збуджувати пристрасті, надаючи низьким схильностям перевагу в силі. [44]

  •  

Люди, котрі призвичаїлися до жирної збуджувальної їжі, згодом виявлять, що проста їжа не задовольняє їхній шлунок. [45]

  •  

Необхідно приділяти значно більше уваги питанню зв'язку між харчуванням та інтелектуальним розвитком. Безладне мислення і притуплення розуму часто є результатом помилок, допущених у харчуванні. [46]

  •  

Здоров'я — це благословення, котре мало хто цінує, але від нього великою мірою залежить ефективність наших розумових і фізичних сил. Наші пориви й пристрасті гніздяться в нашому тілі, тому ми повинні утримувати його в найкращому фізичному стані, під найкращим духовним впливом, аби наші таланти були використані з найбільшою віддачею. Усе, що виснажує фізичну силу, послаблює і розум, роблячи його менш здатним розрізняти добро та зло.[47]

  •  

Щоб зберегти здоров'я, необхідна помірність у всьому — у праці, в їжі й питті. Наш Небесний Отець послав світло реформи здоров'я з метою зберегти людей від бід, спричинених спотвореним апетитом, щоб ті, хто любить чистоту і святість, знали, як потрібно розсудливо використовувати те добро, яким Він забезпечив їх, і щоб, виявляючи стриманість у щоденному житті, вони могли бути освячені Істиною. [48]

Про себе та свої твори[ред.]

  •  

Наші принципи й наша віра - в Біблії. І ми ніколи не хотіли, щоб будь-хто ставив Свідоцтва вище Біблії. [49]

Про неї[ред.]

  •  

Давним-давно, сто років тому, жила молода леді - Олена Уайт. Вона була крихкою дитиною і закінчила тільки початкову школу (а якщо бути відвертим, то так і не закінчила 3 ​​клас), і ніколи спеціально нічому не навчалася, проте вона написала велику кількість статей і книг про «здоровий спосіб життя».
Пам'ятайте, це було в ті часи, коли лікарі робили кровопускання й оперували людей немитими руками. Це було в епоху медичного неуцтва, що межує з варварством. Однак Олена Уайт писала про харчування з таким знанням предмета, що сьогодні всі виявлені нею принципи, крім двох, науково підтверджені — 1960

  — Пол Харві, радіоведучій ABC News

Виноски[ред.]

  1. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.301
  2. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.307
  3. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.229
  4. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.286
  5. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.296
  6. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.286
  7. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.299
  8. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.2
  9. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.2
  10. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.7
  11. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.291
  12. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.22
  13. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.40
  14. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.48
  15. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.48
  16. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.52
  17. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.48
  18. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.52
  19. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.49
  20. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.49
  21. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.284
  22. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.49
  23. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.52
  24. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.53
  25. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.59
  26. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.53
  27. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.54
  28. Еллен Уайт. Вісті для молоді. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2018. 352 с., с.202
  29. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.39
  30. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.41
  31. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.41
  32. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.42
  33. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.43
  34. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.43
  35. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.56
  36. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.32
  37. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.56
  38. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.56
  39. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.57
  40. Еллен Уайт. Дорога до Христа. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2018. 128 с. с.50
  41. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.40
  42. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.46
  43. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.46
  44. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.46
  45. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.46
  46. Еллен Уайт. Виховання та освіта. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2013. 320 с. с.47
  47. Еллен Уайт. Вісті для молоді. К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2018. 352 с., с.176
  48. Еллен Уайт. Поради щодо їжі та харчування К.: Християнське видавництво “Джерело життя”, 2009. 608 с., с.231
  49. [Эллен Уайт. Евангелизм. Заокский:Источник жизни, 2007, 640 с., с.256]


Bookmark-new.svg

Література[ред.]

Зовнішні посилання[ред.]


Bookmark-new.svg