Перейти до вмісту

Даниленко Володимир Григорович

Матеріал з Вікіцитат
Даниленко Володимир Григорович
Стаття у Вікіпедії

Даниленко Володимир Григорович (нар. 1959) — український письменник.

Цитати

[ред.]
  •  

Творчість — це наслідок свободи, що дозволяє особистості вийти за межі буденного світу.[1]

  •  

Письменник має бути духівником, психоаналітиком, інтелектуалом, естетом, але не політиком.[1]

  •  

У кожного більш-менш відомого письменника є своя читацька аудиторія, суголосна його думкам і смакам.[1]

  •  

Українська мова — гарант безповоротності до колоніального минулого.[1]

  •  

Українське суспільство в своїй основі не звикле до власної літератури. Воно — як кіт, якого привчили до штучного корму, і натуральна їжа йому не смакує.[2]

Про політику і народи

[ред.]
  •  

Російське імперське мислення тримається на невизнанні за українцями права на свою інакшість.[1]

  •  

Коли Господь хоче покарати людину, то забирає в неї розум. Коли хоче покарати народ, то псує його вождів.

  •  

Велич перемог українських гетьманів і полководців тьмяніє перед величчю вкраденого українськими чиновниками.

  •  

Світ так змалів, що кожен посланий нам пророк буде все жалюгіднішою пародією на того, якого розп’яли. Та мусимо дякувати долі й за такого, бо кожен наступний буде ще гіршим.

  •  

У сучасному світі закон не дозволяє вбивати людей, тому людську кровожерність задовольняє телебачення.

  •  

Любов до ближнього закінчується, коли з’являється найменша загроза, що заради солідарності з ним доведеться терпіти зниження температури в будинку хоча б на один градус.

  •  

Найбільшим природним ресурсом Польщі завжди був національний гонор, що компенсував нестачу енергоносіїв та корисних копалин.

  •  

Зіпсованість політика не залежить від віку. Політик – це порода, зіпсована в зародку.

  •  

В українців куряча пам’ять, тому їх можна дурити безконечно.

  •  

Київ – таке місто, де камінь може стати людиною, а людина каменем.

  •  

Скандал в Україні живе один день. На другий день про це вже ніхто не згадає, бо з’являться нові скандали.

  •  

Українська душа має якусь страшну містичну загадку, яка не дозволяє Росії відпустити її від себе. Росії здається, доки вона тримає в своїх руках українську душу, доти Росія велика і страшна для світу.

Про державний апарат

[ред.]
  •  

Влада дається для того, щоб проявити в собі найгірші якості, про які людина навіть не здогадується.

  •  

Чим менше логіки в голові українського державного діяча, тим успішніша його кар’єра.

  •  

Патріоти крадуть, щиро вірячи, що це сприяє зміцненню держави, а непатріоти крадуть, вірячи, що цим самим шкодять державі.

  •  

Коли українського чиновника запитують, чому його вілла, автомобіль і годинник не відповідають зарплаті, він каже, що заробив, читаючи лекції.

  •  

В державному апараті мова існує не для того, щоб виражати нею почуття, а щоб приховувати справжні наміри.

  •  

Бюджет – це корова, яку пасуть усі, а доять одиниці.

  •  

Перше апаратне правило: нічого не роби – і ніколи не помилишся.

  •  

Друге апаратне правило: якщо в тебе хтось плюнув і сказав, що ти вкрав, то не витирай слину. Хай думають, що то піт від тяжкої праці над розбудовою незалежною української держави.

  •  

Третє апаратне правило: хочеш, щоб думали, ніби ти зайнятий важливими державними справами, візьми папери, надмися і з поважним виглядом ходи коридорами.

  •  

Коли краде німецький чиновник, про це не знає навіть його дружина. Коли краде польський чиновник, про це знають тільки він і його дружина. Коли краде український чиновник, то шелест вкрадених грошей зачаровано слухає вся країна.

Про природу людини

[ред.]
  •  

У мистецтві брехні чоловіки – любителі, а жінки – професіонали.

  •  

У серці поета схований ключ від загадки світу.

  •  

Смерть завжди візитер Господа.

  •  

Коли в людини великі вуха, це не означає, що вона негарна. Просто в неї така естетика.

  •  

Святе слово святе в серці, в голові вже напівсвяте, а дійде до рук, стає сущою карою.

  •  

Хто народився для війни, той не повинен думати про нащадків.

  •  

Є два шляхи для завоювання серця жінки: шлях грошей і слави і шлях пристрасті й безрозсудного вчинку. Жінки люблять вчинки на грані поезії та божевілля.

  •  

Ми старіємо, а дівчата на житомирському бульварі завжди молоді.

  •  

Чим більше людині років, тим менше їй потрібно для щастя.

  •  

Чоловіки консервативні в більшості речей, крім сексу, інтер’єру спальні й жіночої білизни.

  •  

Жінка – це повідок на шиї чоловіка. Тільки з однією цей повідок довший, а з іншою – коротший.

  •  

Коли людина дуже хоче, то своїм бажанням струшує небо і землю. І тоді з’являються люди й обставини, які їй допомагають.

  •  

Чоловікам не можна говорити про свої справжні почуття, бо заспокоюються і починають думати про інших жінок.

  •  

Стара діва – це скислий борщ, який вчасно не подали до столу.

  •  

Щоб пізнати людину, її треба напоїти. Злий полізе битися й принижувати інших, добрий – цілуватися й робити подарунки, дурний вихвалятися.

  •  

Якщо людина на чомусь зосереджується, то в неї загострюється інтуїція, і вона рухається в правильному напрямку.

  •  

У шістнадцять років чоловік хоче мати кохання однієї жінки, у двадцять – кохання багатьох жінок, у тридцять він хоче мати славу, в сорок – багатство, в п’ятдесят – владу, в шістдесят – повагу молодших, у сімдесят – тільки апетит, добрий сон і радість погрітися на осонні.

  •  

Якщо небо щось забирає, то обов’язково повертає більше.

  •  

Коли тобі погано на душі, не шукай розради у жінках і горілці. Посиди за столом зі здоровими і врівноваженими чоловіками – і тебе попустить.

  •  

Хто пішов із цього світу, вже не буде ним схоплений.

  •  

Таланту без дефекту, що яблуку без черв’яка, бракує натуральності.

  •  

Якщо слава приходить за життя, то іноді помилково заходить не в ті двері. Якщо слава приходить після смерті, то завжди приходить за адресою.

Про любов

[ред.]
  •  

Коли пробуджується пристрасть, розум засинає.

  •  

Жінки виходять заміж за розсудливих, а люблять безрозсудних.

  •  

Коли в серці минає увертюра любовної симфонії, в голові починають звучати перші акорди траурного маршу.

  •  

Жодна найдорожча сукня не прикрашає так жінку, як її нагота.

  •  

Жінка, як кавун, ніколи не дізнаєшся, яка вона, доки не попробуєш.

  •  

Кохання проходить, як алкогольне сп’яніння, а любов – це те, що залишається.

  •  

У кожному коханні вигадують свою мову.

  •  

Якщо після бурхливої ночі насолод від жінки хочеться втекти, це означає, що між вами немає любові.

  •  

Біль – це любов, а зрада – межа любові, яку людина хоче випробувати, аби дізнатися, що буде після цього.

  •  

Стосунки між чоловіком і жінкою починаються з голоду, а закінчуються переситом.

  •  

Чоловік шукає у шлюбі вічного свята, а жінка – вічного захисту.

  •  

Кохання – це заповнення порожнечі.

  •  

У кожній людині схована любов, тому пізнання себе – це пізнання глибин своєї любові.

  •  

Жодна армія не зможе взяти те, що можна взяти любов’ю.

  •  

У дегустації вин, як у коханні, найбільше запам’ятовується смак першої і останньої дегустації.

Примітки

[ред.]