Воронина Леся Анастасіївна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леся Воронина
Зірка Мензатюк1.JPG
Леся Воронина (ліворуч) і Зірка Мензатюк на книжковій ярмарці, 2011 р.
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Ле́ся Анастасіївна Воро́нина (нар. 21 березня 1955, Київ) — українська письменниця, перекладачка, журналістка.

Цитати[ред.]

  •  

Перші мої казки у видавництві «Веселка» відхилили, звинувативши їх в абстрактному гуманізмі[1].

  •  

Якби колись захотіли створити музей моїх героїв, думаю, найкраще для цього підійшов би Ірпінь мого дитинства. Тоді там ще був ставок з високими очеретами, багато бабок з оксамитовими крильцями і жаб з помаранчевими пузцями. Там біля річки росли незабудки і на лужку пасся білий кінь Серьожа — так його називав дідусь, що часом запрягав Cерьожу і дозволяв мені залізти на гору сіна, що пахла так солодко й терпко, і покататися на возі. Нині ті чари Ірпеня зникли, але мої хлюсі, нямлики й перевертайчики, цілком можливо, повистрибували саме звідти[2].

Джерело[ред.]

  • RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга перша. Упоряд. Тетяна Терен. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 280 с. — ISBN 978-617-679-190-4

Примітки[ред.]