Волошин Августин Іванович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волошин Августин Іванович
Волошин Августин.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Августи́н Іва́нович Воло́шин (1874–1945) — український політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття. 1938 — прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, а 1939 року став президентом цієї держави. Герой України.

Цитати[ред.]

  •  

До політичної боротьби маємо іти організованим фронтом. Наша програма ясна і чітка. Нікому не хочемо робити кривди, хочемо, щоб у нашій країні запанувала правда, право й справедливість! Хочемо, щоб перестала біологічна політика нищення всього, що є наше, українське[1]. — Промова на конґресі Першої Центральної Руської (Української) Народної Ради, Ужгород, 4 вересня 1938

  •  

запевняю Вас, що в Вашій праці і я буду Вам помагати, служитиму Вам, бо слово «міністр» значить — слуга[2]. — Проголошення (промова) прем’єра д-ра Волошина. З нагоди іменування нового уряду Карпатської України 3-го грудня 1938 р. в Хусті.

  •  

Хто знає і любить своє, того не зловить агент чужих ворожих нам інтересів[3]. — Різдвяна промова прем’єра Карпатської України д-ра А. Волошина, оголошена по радіо на святвечір до українського народу.

  •  

Назви "русин" ми не вирікаємося й не покидаємо її. Нею називалися наші славні князі в Київі й у Галичині й на Підкарпатті, нею називалися наші великі предки, нею називаємося і ми. Ця назва нам була і є дорога і свята. Але коли ми днесь на перше місце видвигаємо й завше підчеркуємо назву "українець-український", то це робимо для того, щоб відрізнити себе від тих, що сталися зрадниками нашого народу й як вовки в овечій шкірі іменем "русини", іменем руського народу, іменем ніби руської культури за мадярські пенґе, за польські золоті туманять і продають русина. Вкрали нашу назву "русини" й нею послугуються в своїй юдиній роботі. Щоб отже відособнітися від тих справдішних яничарів і зрадників, ми перестаємо вживати стару нашу назву "русини", а вживаємо нашу не много молодшу назву "українці". І цього нашого поступовання ніхто не може нам брати за зле[4].

  •  

Наша земля буде жити далі, бо це наша воля[5]. — Громадяни Карпатської України! Звернення "Президії влади Карпатської України" (Ч. 1672/39)

 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 17 березня 2016 року.
  •  

Не нарікайте, що народ бідний, але робіть, щоби був культурний і тоді буде і матеріально щасливіший![6]з промова з нагоди створення "Народного дому" в Ужгороді, дня 7.Х.1928

  •  

Перед нами стоїть незоране поле культурної праці. Вже Платон сказав, що фундаментом держави є культура, що лучить всі елементи у державну цілість. Піднесім свій народ культурно, навчаймо його. Не тільки учитель може навчати, але може його навчати та виховувати і урядовець, вояк, промисловець чи інший[2][7]. — Проголошення (промова) прем’єра д-ра Волошина. З нагоди іменування нового уряду Карпатської України 3-го грудня 1938 р. в Хусті.

  •  

При цій нагоді переживаю найвизначнішу хвилину свого життя. Висловлюю глибоку вдячність Богові, що дозволив дочекатися цього великого нашого свята, що є святом цілого українського народу. Дозволив якраз нам – найменшій частині українських земель, – бути вільними.[8]На відкритті першої сесії Сойму Карпатської України


Bookmark-new.svg


Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Стерчо П.. Карпато-Українська держава: До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919–1939 роках. (Репринтне вид.). — Львів: За вільну Україну, 1994. — 288 с. — ISBN 5-7707-5102-9
  • Волошин А. І.. Вибрані твори / Упорядкування, вступна стаття та примітки О. В. Мишанича.. — Ужгород: ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002. — 528 с. — ISBN 966-7703-42-8