Вождь

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Вождь — проводир війська, очільник племені або вождівства у суспільних громадах, а також керманич в деяких жорстко централізованих недемократичних (тоталітарних або авторитарних) державах та партіях.

Цитати[ред.]

  •  

В епохи народного підйому пророки були вождями; в епохи занепаду — вожді стають пророками[1].

 

В эпохи народного подъема пророки бывают вождями; в эпохи упадка — вожди становятся пророками.

  Григорій Ландау
  •  

Якщо ілюзії вождя підкріплені танковими дивізіями, вони можуть бути реалізовані[2].

  Андрій Коваль
  •  

Коли всі співають дифірамби вождю, мовчання стає крамолою[2].

  Андрій Коваль
  •  

Вождь із натовпом не дискутує[2].

  Андрій Коваль
  •  

Послідовники радше вибачать вождю відсутність принципів, ніж успіхів[2].

  Андрій Коваль
  •  

Ідеали — п'єдестали для вождів[2].

  Андрій Коваль
  •  

Натовп сприймає ідею крізь призму постаті вождя[2].

  Андрій Коваль
  •  

Щоб здаватися святим, вождь оточує себе грішниками більшими, ніж він сам[2].

  Андрій Коваль
  •  

Як часто байдуже міщанство народу долало палке месіанство вождів[2]!

  Андрій Коваль
  •  

Вождь керується історичною відповідальністю, а не правовою[2].

  Андрій Коваль
  •  

Народ народжує вождя, вождь породжує націю[2].

  Андрій Коваль
  •  

Вождь — фахівець з масових психозів[2].

  Андрій Коваль
  •  

Найкраще канонізації вождів сприяють каноніри[2].

  Андрій Коваль
  •  

У митців Божа іскра в серцях, у вождів Божа іскра в очах[2].

  Андрій Коваль
  •  

Утопія, запліднена вождем, вагітна химерою революції[2].

  Андрій Коваль

Примітки[ред.]

  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 112
  2. а б в г д е ж и к л м н п р Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001