Величина

	Величина
	Стаття у Вікіпедії

Величина́ або магниту́да (англ. magnitude) — одне з основних математичних понять. Додатна скалярна величина є узагальненням понять довжина, розмір, площа, об'єм тощо. Неформально, величини — це те, що можна порівнювати між собою. Формально, це елементи впорядкованої множини.

Цитати[ред.]

	Математика — це наука про величини; вона виходить з поняття величини.
	— Ф. Енгельс^[1]

	Чиста математика не стосується величини. Це просто спосіб позначати умовними знаками відносно впорядковані мислительні операції, які набрали механічного характеру.
	— Новаліс^[2]

	Оскільки математика все-таки є наука про скінченні визначення величини, які в своїй скінченності залишаються непорушні й значимі, але як такі не повинні виходити за ці межі, то вона переважно наука раціоналістична.
	— Г. Гегель^[3]

	У природі математики не закладено необхідності досліджувати ідеї числа і величини.
	— Дж. Буль^[4]

	Математика — це наука про зв'язок величин. Величина — це будь-що, що може бути рівним або нерівним будь-чому іншому. Дві величини рівні, якщо в будь-якому твердженні одна може бути замінена другою.
	— Г. Грасман^[5]

	Чиста математика виявляє себе наукою над науками як за змістом, так і за формою: вона містить у собі і причину свого буття і свої методи доведення. Щоб бути цілком незалежною, математика створила для себе свій власний об'єкт, величини й закони, свої формули й символи.
	— Е. Ділман^[6]

	Подати зміст математики — це завдання непосильне; сказати, що це наука про величини та їх взаємні відношення, це буде лиш невелика частина, яка не вичерпує її змісту, бо ж до математики — побіч чисел і геометричних величин… — входить і наука про комбінаторику, і про групи, і вищі числа і їх комплекси, і про вищі простори і т. д., до яких назву величини можна прикладати лиш з деякими застереженнями.
	— В. Левицький^[7]

	Хтось із стародавніх говорив, що арифметика і геометрія — це крила математики. А на мою думку, можна сказати й без метафори, що ці дві науки є основа і сутність усіх наук, які вивчають величини. Але вони становлять не тільки основу, а й ще, так би мовити, доповнення. Бо коли знаходять результат, то щоб скористатися ним, треба перевести його в числа або в лінії; перше здійснюється за допомогою арифметики; друге — за допомогою геометрії.
	— Ж. Лагранж^[8]

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.

[Математика_в_афоризмах—1974——7-1] Математика в афоризмах, 1974, с. 7

[Математика_в_афоризмах—1974——18-2] Математика в афоризмах, 1974, с. 18

[Математика_в_афоризмах—1974——20-3] Математика в афоризмах, 1974, с. 20

[Математика_в_афоризмах—1974——23-4] Математика в афоризмах, 1974, с. 23

[Математика_в_афоризмах—1974——25-5] Математика в афоризмах, 1974, с. 25

[Математика_в_афоризмах—1974——29-6] Математика в афоризмах, 1974, с. 29

[Математика_в_афоризмах—1974——41-7] Математика в афоризмах, 1974, с. 41

[Математика_в_афоризмах—1974——171-8] Математика в афоризмах, 1974, с. 171

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]