Васи́ль Анато́лійович Ломаче́нко (нар. 17 лютого 1988, м. Білгород-Дністровський, Одеська область) — український професіональний боксер. Чемпіон світу у напівлегкій вазі за версією WBO (2014—2016). Дворазовий чемпіон Олімпійських ігор (у 2008 та 2012 роках), дворазовий чемпіон світу (2009, 2011), чемпіон Європи (2008), багаторазовий чемпіон України. Заслужений майстер спорту України. Найтитулованіший український боксер.
Насправді поєдинок пройшов не так як я хотів. Я виглядав в ролі повара, який готує шашлик, і врешті-решт я його пережарив. Тобто вийшло так, що він просто напросто зліз з шампура. Тому я не дуже задоволений як закінчився поєдинок. — Про бій з Ніколасом Волтерсом
Я пишаюся тим, що народився в Україні. Я щасливий, коли після поєдинку піднімаю український прапор і показую всім, що я — українець. Я з України і пишаюся цим. Це земля моїх батьків, вони дали мені життя, шанс стати великим спортсменом, атлетом. Ця земля виростила мене[1].
У кожного висококласного спортсмена повинен бути авторитетний тренер, якому він довіряє на 100 відсотків.[2]
Я хочу довести, що мій батько — найкращий тренер в світі, геній боксу.[2]
Те, що я роблю — це велика заслуга мого батька і я хочу, щоб в історії залишилася його прізвище. Тому роблю все, щоб бути в історії.[2]
Моїй доньці тільки одне ім'я підходить — Вікторія. Вона — дочка перемоги.[2]
Я огороджую сина від популярності. На все свій час. Я вважаю, що він повинен зробити все сам.[2]
Я боксер такого сорту, що довго мариную своє м'ясо, яке повинен з'їсти.[2]
Якщо ти ступив на ринг, ти повинен закінчити бій.[2]
Я живу моментом, коли зможу об'єднати пояси і стати абсолютним чемпіоном.[2]
Моя основна мета — бути в історії. Я хочу вписати своє ім'я і прізвище в історію боксу. Якщо ви через 10 років підете в бар, візьмете пиво зі своїми друзями і почнете розмовляти про бокс, ви повинні згадати моє ім'я. Я хочу асоціюватися з боксом, це моя мета.[2]
Давним-давно бокс перетворився в бізнес, що мені не подобається. Для мене бокс — це змагання. А я люблю змагатися за життя.[2]
Гроші — це гроші. Завтра ти можеш втратити гроші, але своє ім'я і свою історію ти ніколи не втратиш.[2]
“Для мене це дещо особливе. Це моя ціль, моя мрія, я не можу дочекатися. Це все заради бога, заради мого батька, моєї родини. І, звичайно, це заради моєї країни. Менше слів. Просто дочекаємося”, - перед боєм з Гейні за звання абсолютного чемпіона світу[3].
Василь Ломаченко — найкращий. У нас в Top Rank є багато чудових бійців, але ця молода людина — найкраща з кращих. Мухаммед Алі був найкращим бійцем всіх часів. Василь Ломаченко — найсильніший боксер сучасності[6].[5]
На даний момент Ломаченко занадто особливий. Не тільки в розумінні того, як він б'ється, але і як він тренується. Він вчить всіх, що бокс — це не тільки фізика, але це також те, як швидко ми можемо думати в різних ситуаціях. Його тренування складаються з того, що він працює над тим, як думати швидко. А коли ви бачите його в ринзі, то його тіло рухається, а руки завжди біля голови[7].
Потрібно побоюватися бічних зміщень і аперкотів по корпусу. Його специфічні комбінації вражають і нокаутують його опонентів найбільше. Його аперкот по корпусу смертельний[8].
Потрібно не давати йому рухатися навколо і в сторону. Необхідно просто тримати його на дистанції. У цьому випадку він не зможе використовувати свою роботу ніг і йому доведеться змінити свій ритм[8].
— Хосе Педраса Гонсалес
Лінарес так голосно говорив про те, що у нього міцне підборіддя і залізна голова, що Ломаченко повірив у це й нокаутував його ударом в печінку.[5]
— Алехандро Морено (Chicago Tribune)
Швидкість кар'єри Ломаченка в професійному боксі можна порівняти тільки зі швидкістю його ударів.[5]
— Ланц Пігмайр (Los Angeles Times)
Все, що не вбиває Ломаченка, робить його ще сильнішим. Тому, дам пораду його майбутнім суперникам — вбивайте Ломаченка до того, як він вб'є вас.[5]
— Гарольд Ледерман (The New York Times)
Для того, щоб стати чемпіоном світу в трьох вагових категоріях, Джеффу Фенеку треба було двадцять боїв, Оскару Де Ла Хойї — двадцять три, Флойду Мейвезеру — тридцять чотири і Менні Пак'яо — сорок один. Василю Ломаченку знадобилося дванадцять боїв. Шкодую, що Геннадій Головкін ніколи не зробить подібного. Я до того, щоб ви самі зрозуміли, хто найкращий боєць Pound-for-Pound.[5]
— Томаш Казінський (The World Boxing Journal)
Коли в ваших руках по молотку, то яка різниця, що у вашого суперника в руках молот.[5]
— Джейсон Прибіла (SecondsOut)
Я думаю, що тепер переговори про поєдинок проти Василя Ломаченка повинні проходити приблизно так: «Ви хочете бою проти Василя. Це коштує десять мільйонів доларів! Ви від Майкі Гарсія ?! Тоді ми готові вам надати знижку. Ось контракт, підписуйте!»[5]
— Джозеф Чернецький (New Time Boxing Promotion)
Гей, хто-небудь бачив МРТ (Магнітно-резонансна томографія) Ломаченка ?! Скажіть, він точно людина?![5]
— Карл Фрейтаг (The Fight News)
Ломаченко — фантастичний боєць! Чи буде він у Залі слави?! Безперечно.[5]
Він знаходиться у перших рядках мого списку Pound-for-Pound. Його майстерність неперевершена. Hi-tech — це про нього. Він завжди працює в рингу першим номером, саме через це я люблю дивитися його бої. Він — справжній чемпіон![5]
Василь — машина! Знаходитись з ним у ранзі — ніби перебувати в басейні з піраніями. Він не відірве твою голову одним укусом. Він кусатиме тебе до тих пір, поки від тебе нічого не залишиться. Він той, хто абсолютно деморалізує суперника.[5]
Ломаченко — ідеальний мікст. Він суперталановитий, фізично сильний, приймає будь-який ризик і завжди закінчує розпочате. Я більше за все люблю дивитися його бої.[5]
— Макс Келлерман (коментатор HBO)
Українець має все, щоб стати іконою в історії боксу.[5]
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
