Білоножко Віталій Васильович

Білоножко Віталій Васильович

Стаття у Вікіпедії

Віта́лій Васи́льович Білоно́жко (11 червня 1953, с. Слобода, Буринський район, Сумська область, УРСР, СРСР — 9 січня 2024, Київ, Україна) — український співак, естрадний виконавець; Народний артист України (1995); засновник та організатор періодичного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець».

Цитати

«Малечу і жіноцтво я відправив на Закарпаття. Сам же пішов записуватись у тероборону. Проте мене не взяли до її лав. Сказали: "Віталію Васильовичу, з вами у нас буде ще більше мороки". Довелося повернутися до свого дому й зайнятися чисткою зброї. Маю автомат, карабін, помпову рушницю, пістолет і набої до них... Ой, це були "веселі" дні: то окупанти намагались взяти Київ із Броварів, то з Василькова, то з Боярки, то з Бородянки і Бучі. А укриття ж у нас немає й ховатися ніде. Ми живемо за містом, на березі Дніпра... І не раз над нашим будинком вибухали ракети. Уламки однієї з них навіть впали у 150 метрах. На щастя, нічого не пошкодивши... Проте відтоді я став ще більше курити». — про те, чи виїздили 2022 року із Києва, коли столиця була під великою загрозою Віталій Білоножко: “Я ніколи не любив Росію...” (18 червня 2023 року)

«Свого часу батьки переїхали туди до моєї сестри. На цвинтарі в Соледарі — татова могила. Сьогодні ж вона цілком “роздовбана”. І кісточок уже не позбираєш. Я буквально перед початком повномасштабної війни оновив пам’ятник батькові. Аби він радів “там”, на небесах, що про нього не забувають... А тепер — ось така історія. Окрім того, знищена й квартира сестри в Бахмуті. На її перший поверх упав увесь під’їзд. Там нічого не залишилося. Вона ж намагалась евакуюватися разом із моїм племінником через Краматорськ. На щастя, вони виїхали напередодні трагедії, що сталася на залізничному вокзалі. Тоді, як відомо, внаслідок ракетної атаки загинули десятки людей... Жах!» — про те, що народився на Сумщині та ріс на Донбасі Віталій Білоножко: “Я ніколи не любив Росію...” (18 червня 2023 року)

«А я ніколи її не любив. Хоч там жили й живуть мої родичі. З останніх залишився син брата, який мешкає у Москві. До початку великої війни ми ще спілкувалися, але після однієї з розмов перестали. Племінничок такого мені наговорив! Той дзвінок і став останнім... Я не можу ту націю любити. І тим більше — країну». — про ставлення до Росії Віталій Білоножко: “Я ніколи не любив Росію...” (18 червня 2023 року)

«Віталік справді дуже гарно заспівав. Не дивно, що пісня “Я ненавиджу війну” зібрала вже 2,6 мільйона переглядів. Проте онук не пішов у мою професію. Та й сини також. Тоді було модно вчитися на економістів чи юристів. До того ж вони бачили, що в тата і мами — нелегка професія. Натомість онук став айтішником. Заробляє гарні гроші, волонтерить (щомісяця надсилає на армію 10 — 20 тисяч), думає про створення сім’ї. Одне слово, не інфантильний. І це не може не тішити. Втім, кажу, прикро, що, маючи такий оксамитовий голос, він не пов’язав своє життя зі сценою». — про те, як співає онук Віталій Білоножко: “Я ніколи не любив Росію...” (18 червня 2023 року)

«Так. Маю павичів (колись було п’ятнадцять, а тепер — дев’ять), фазанів, тайських курочок і різних голубів. Захоплення останніми в мене з дитинства. Це така радість, коли ти береш до рук пташеня, іноді навіть хочеться його поцілувати. А ще маю двох вівчурів, які ніяк не з’ясують, хто головний у дворі. Тож пернаті й хвостаті не дають мені нудьгувати навіть у сімдесят років!» — про справжнє пташине царство у себе вдома Віталій Білоножко: “Я ніколи не любив Росію...” (18 червня 2023 року)