Бучанська різанина

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плакат щодо геноциду в Бучі

Бучанська трагедія, або геноцид у Бучі[1][2][3] — масове вбивство українського цивільного населення в місті Буча Київської області, що супроводжувалося викраденнями, тортурами, зґвалтуваннями, у тому числі дітей, та мародерством. Злочини вчинили збройні сили РФ у період російсько-української війни під час російського вторгнення у березні 2022 року.

Цитати[ред.]

  •  

Здається, усі бачили світлину з розстріляним погруддям Тараса Шевченка у зруйнованій рашистами Бородянці. З діркою в лобі. Але є ще зображення в іншому ракурсі, де видно слід від пострілу в потилицю. З посадженими біля пам’ятника квітами, цілими й неушкодженими.
Це нагадало мені нещодавній терор на Київщині, коли російські військові пострілами у потилицю вбивали людей зі зв’язаними руками. Так, вбивали всіх, але найбільше людей, які мали проукраїнські погляди. За списками, що їх надали колаборанти. У тих таємних списках – вчителі, люди культури, активісти[4]. — Зі статті «Українська культура: постріл у потилицю», 3 червня 2022 р.

  Галина Пагутяк
  •  

Я була вчора в Києві, відвідала Бучу. Немає слів, щоб описати жах, який я бачила у Бучі. Це потворне обличчя путінської армії, що розв'язала терор проти людей. І я маю настільки велике захоплення нашими мужніми українськими друзями, які борються проти цього. Вони воюють у нашій війні. Це наша боротьба, яку вони ведуть зараз. Тому що це не лише Україна воює за свій суверенітет та цілісність. Вони також воюють, щоб дати відповідь на питання, чи буде демократія сильнішою, або ж домінуватиме автократія, чи право сили зможе домінувати над верховенством права[5]. — З промови під час благодійного заходу Stand Up For Ukraine у квітні 2022 року

  Урсула фон дер Ляєн

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg