Ассія Джебар

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ассія Джебар
Assia Djebar.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ассія Джебар (фр. Assia Djebar), власне Фатіма Зохра Імалаен, фр. Fatima-Zohra Imalayen, 30 червня 1936, Шершель — 6 лютого 2015, Париж) — алжирська письменниця і кінорежисерка. Основні теми її романів — Алжирська війна і становище жінки-мусульманки.

Цитати[ред.]

Про Ассію Джебар[ред.]

  •  

Я займалась Ассією Джебар – це франкомовна авторка з Алжиру, вона померла кілька років тому. Вважалася претенденткою на Нобеля. Вона писала французькою. Могла б писати і арабською, але обрала французьку, про що розлого розповідала і в інтерв’ю, і в книжках. Французька мова для неї – це свого роду «трофей». Трофей, який Алжир виборов у боротьбі з Францією. Франція колонізувала Алжир, початок колонізації – це приблизно 1830 рік. Все це обернулося війною Алжира за незалежність, яка закінчилась аж в 1960-х роках[1].

  Оксана Луцишина
  •  

Джебар починає писати вже після і багато пише про досвід війни за незалежність. Але і про інше, колонізацію, жінок. Джебар вважала, що французьська мова відкриває великі перспективи для письма. На її думку, письмо арабською мовою сповільнило б процес проговорення тих тем, які ми назвали б феміністськими. Вважала французьку мовою звільнення від патріархатних особливостей алжирського суспільства і арабськомовного світу. Французька мова, мова колонізаторів, стала мовою, яка її, як жінку, визволила. Хоча це нічого не змінює принципово, колонізація – це завжди насильницький процес[1].

  — Оксана Луцишина
  •  

Кредо Джебар: жінки повинні говорити, жінки повинні говорити багато, бо вони не говорили цілими століттями, а якщо і говорили, то це говоріння не було відчитано як їхня мова, а просто як переказ або розвага. Тут вона звертається до образу Шахерезади, яку часто трактують як ту, що розважає. А для Джебар казки Шахерезади – це винахід мови, яка дозволяє жінці залишитися собою, залишитися живою, бо, як пам’ятаємо, Шахерезада ризикувала життям. От така Джебар[1].

  — Оксана Луцишина

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg