Анничка (фільм)

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей фільму в смт Верховина

«Анни́чка» — український радянський художній фільм 1968 року кінорежисера Бориса Івченка.

Цитати про фільм[ред.]

  •  

Дія фільму відбувається в 1943 році. Настрої населення різні — у село приходить німецька влада і дехто переходить на її бік. Серед таких людей — Роман, проте його наречена Анничка відвертається від новонаверненого поліцая. У лісі вона знаходить пораненого партизана і закохується в нього[1]. — Зі статті «Від «Тіней забутих предків» до «Вавилону XX»: чотири іпостасі Івана Миколайчука» (2022)

  — Олеся Богдан
  •  

Знімали епізод, де Миколайчук йде з конем і Анничка коло нього. А нижче від того місця жив такий старший чоловік. І він собі на них уваги не звертає, йде до тата сюди [хата Аннички], а ті кричать йому: «Вуйку, вийдіть з кадру». Дідо собі подивився на них і йде далі. Ті знову: «Ну, вуйку, вийдіть з кадру». А він: «А що мені ваша кадра, я собі йду до кума в гості[1]. — З розповіді Аннички Ласкурійчук-Тимчук, власниці музею фільму у Верховині

  •  

Під час зйомок фільму в Яремчі трапився конфлікт — Миколайчук не перевдягнувся з ролі німецького поліцая і пішов обідати. У закладі хтось із відвідувачів спровокував актора, обізвав його націоналістом (можливо, через те, що у фільмі актор носив мазепинку із тризубом). Іван не витримав і сказав усе, що думав. Закінчилося все доносом у Київ, і Миколайчука кваліфікували як людину ворожої ідеології[1]. — Зі статті «Від «Тіней забутих предків» до «Вавилону XX»: чотири іпостасі Івана Миколайчука» (2022)

  — Олеся Богдан

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg