Перейти до вмісту

Адам Сміт

Матеріал з Вікіцитат
Адам Сміт
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ада́м Сміт (1723–1790) — шотландський економіст і філософ, один із засновників сучасної економічної теорії.

Цитати

[ред.]
  •  

Держава багата статками своїх громадян[1].

  •  

Дійсна ціна кожного товару, тобто те, що кожен предмет коштує тому, хто бажає придбати його, є праця і зусилля, які потрібно затратити для його придбання. Природно, що предмет, який звичайно виробляється протягом двох днів чи двох годин праці, повинен коштувати вдвічі більше, аніж продукт одного дня чи однієї години праці[2]. — Трудова теорія вартості

  •  

Людина звичайно розглядається державними діячами і прожектерами [3], як якийсь матеріал для політичної механіки. Прожектери порушують природний хід людських справ, потрібно ж залишити природу самій собі і дати їй повну свободу в переслідуванні її цілей і здійсненні її власних проектів. Для того, щоб піднести державу з найнижчого ступеня варварства до найвищого ступеня добробуту, потрібні лише мир, легкі податки і терпимiсть в управлінні; все інше зробить природний хід речей. Всі уряди, які насильно спрямовують події іншим шляхом чи намагаються зупинити розвиток суспільства, — протиприродні. Щоб утриматися при владі, вони змушені здійснювати пригноблення і тиранію[4]...

  • Щоб навчити людей любити справедливість, треба показати їм результати несправедливості.

Про погляди Адама Сміта

[ред.]
  • Як відзначає Мюррей Ротбард, Адам Сміт відкинув усе, що відносилося до суб'єктивної теорії цінності, центральної ролі підприємця й спроб пояснити ціни, які формуються на реальному ринку, й висунув на перший план трудову теорію цінності, яку пізніше Маркс, довівши справу до логічного завершення, поклав в основу своєї теорії капіталістичної експлуатації. Більше того, Адам Сміт зосередив свої зусилля на поясненні "природної" ціни, яка відоповідала стану довгострокової рівноваги, моделі рівноваги, у якій демонстративно відсутнє підприємництво, а уся необхідна інформація передбачається доступною (пізніше неокласичні теоретики використали цю модель для критики вигаданих "провалів ринку" й виправдання соціалізму й втручання держави в економіку і громадянське суспільство). Крім того, Адам Сміт наситив економічну науку кальвінізмом, прикладом чого слугують його підтримка заборони лихварства й розрізрення між "продуктивними" й "непродуктивними" заняттями. Нарешті, Адам Сміт розірвав з радикальною позицією laissez faire, висунутою його континентальними (іспанськими, французькими та італійськими) попередниками й прибічниками природного права й увів до історії ідей кволий "лібералізм", такою мірою порешечений виключеннями і проясненнями, що його б змогли прийняти навіть багато які з сучасних соціал-демократів[5].

Примітки

[ред.]
  1. 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  2. Екстракт 150(1), 2009, с. 751
  3. у XVIII сторіччі так часто називали політиків
  4. Екстракт 150(1), 2009, с. 752
  5. Х. Уэрта де Сото Австрийская экономическая школа: рынок и предпринимательское творчество. - Челябинск: Социум. - 2020. - 210 с. - 978-5-91603-647-3

Джерела

[ред.]
  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 676.
  • Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сондюков. — Київ: 2009. — 1040 с. — ISBN 978-966-8152-15-3