Перейти до вмісту

Іді Амін

Матеріал з Вікіцитат
Іді Амін
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Дада Уме Іді Амін (17 травня 1928, можливо, 1925 або 1930 — 16 серпня 2003) — президент Уганди в 1971–1979 роках, творець одного з найжорстокіших авторитарних режимів в Африці; генерал, а пізніше фельдмаршал угандійської армії. Правління Аміна відзначилося виявами екстремістського націоналізму та трайбалізму.

Цитати

[ред.]
  •  

На війні, коли нічого їсти, і хтось з твоїх товаришів-солдатів поранений, ти можеш його вбити і з'їсти, щоб вижити... Я їв людське м'ясо. Воно дуже солоне, навіть більш солоне, ніж м'ясо леопарда[1].

  •  

Напередодні вночі уві сні Аллах вселив мені думку вигнати з країни всіх осіб азіатського походження, які доять економіку Уганди[1]... — 4 серпня 1972 року, щодо депортації з Уганди осіб азіатської національності.

  •  

Найбідніша людина в Уганді — Іді Амін. У мене нічого немає і я нічого не хочу. Тому що інакше я не зміг би справлятися зі своїми обов'язками президента[1].

  •  

Я дуже люблю Вас, і якби Ви були жінкою, то я б одружився з Вами, хоча Ваша голова вже сива[1]. — Президенту Танзанії Джуліусу Ньєрере.

  •  

Я — дідусь Дада всіх угандійців. Сьогодні я найвідоміший в світі лідер. Танзанія не повинна обманюватися в тому, що зможе захопити Уганду. Танзанійські солдати в Уганді сидять на пороховій бочці. У мене у самого є військовий досвід. Перш, ніж вступити в бій, я спочатку вивчу вас від ніг, колін, живота і до нігтів рук. Тому, почавши бій, я з точністю до хвилини буду знати, коли вас візьму. Ось чому я кажу, що люди, які вступили на землю Уганди, сидять на пороховій бочці. Їх послали сюди на вірну смерть[1]. — Про конфлікт Уганди з Танзанією.

Примітки

[ред.]