Перейти до вмісту

Франце Прешерен

Матеріал з Вікіцитат
Франце Прешерен
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі


Франце́ Преше́рен (словен. France Prešeren, нім. Franz Prescheren / Preschern, 1800—1849) — великий словенський поет, видатний представник романтизму, засновник новітньої словенської літератури, автор слів гімну Словенії.

Цитати

[ред.]
  • Назвавшись поетом, борись і терпи.
(«Поетові» / Пер. зі словенськ. Роман Лубківський. — С. 70)
  • Вірші лиш сліпак складає:
    Крайнець звик на глум їх брати.
    У співця талант щербатий, —
    Грошей зроду не буває.
(«Глоса» / Пер. зі словенськ. Дмитро Паламарчук. — С. 121)
Оригінал:
Slep je, kdor se s petjem ukvarja,
Kranjec moj mu osle kaže;
pevcu vedno sreča laže,
on živi, umrjè brez d'narja.
(Glosa)
  • Коротка ти, життя людського мить,
    Стількох навік поглинула вже яма!
    Туди весь час стоїть нарозстіж брама,
    Та дня твого ніхто не сповістить.
(«Memento mori» / Пер. зі словенськ. Дмитро Паламарчук. — С. 170)
  • Людину смерть стинає,
    А в людства — довгий вік,
    І з ним лиш те триває,
    Що створить чоловік.
(«Надгробок Емілю Кориткові» — Пер. з нім. Віль Гримич. — С. 174)
  • Ніч не така страшна в могилі чорній,
    Як рабства дні під сонцем осяйним!
(«Хрещення на Савиці» / Пер. зі словенськ. Віль Гримич. — С. 21)
Оригінал:
Manj strašna noč je v črne zemlje krili
ko so pod svetlim soncem sužni dnovi!
(Krst pri Savici)

Джерело

[ред.]
  • Прешерн, Франце. Поезії / Зі словенської; Упоряд., вступ. стаття і прим. Віля Гримича. —Київ: Дніпро, 1977. — 199 с.