Котляревський Іван Петрович

Іван Петрович Котляре́вський (1769 — 1838) — український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

• Любов к Отчизні де героїть,

Там сила вража не устоїть.

• Не ворог, хто уже дублений,

Не супостат, чий труп нікчемний

На полі без душі лежить.

• Доля людськая – доля єсть сліпая!

• Тяжко жити без милого і в своїй сторонці!

• Блаженна лож, когда биваєт в пользу ближніх, а то біда... що часто лжемо ілі ради своєя вигоди, ілі на упад других.

• Великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого задають бешкету, що й на старість буде в пам'ятку!

• [На] кого безталання нападе, тому нема ні в чім удачі.

• Хто презирає рідних своїх, на такого ні в чім положитися не можна…

• Морем в бурю їхать слизько, човнів ніхто не підкує.

• Ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш.

• Не так тепер і в пеклі стало,

Як в старину колись бувало.

Біда для нас – судьби устав!

Живе хто в світі необачно,

Тому ніде не буде смачно,

А більш, коли і совість жметь.

• Лучче умерти, як з немилим жити.

• Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.

• Мужича правда єсть колюча,

А панська на всі боки гнуча.

• За милу все терять готові:

Клейноди, животи, обнови,

Одна дороже милой – честь!

• Хто живе чесно й годується трудами своїми, тому й кусок черствого хліба смачніший од м'якої булки, неправдою нажитої.

• Коли другії облизня піймали, то і ми остерігаймося.

• Де общеє добро в упадку,

Забудь отця, забудь і матку –

Лети повинність ісправлять.

Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001