Науковець
Науко́вець — знавець щонайменше однієї галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує лише наукові методи.
Цитати
[ред.]Вчений повинен бути людиною, яка прагне вислухати будь-яке припущення, але сама визначає, чи справедливе воно. Зовнішні ознаки явищ не повинні зв'язувати суджень вченого, у нього не повинно бути улюбленої гіпотези, він зобов'язаний бути поза школами і не мати авторитетів. Він повинен ставитися шанобливо не до особистостей, а до предметів. Якщо до цих якостей ще додасться працьовитість, то він може сподіватися підняти завісу в храмі природи[1]. |
|||||
| — Майкл Фарадей |
Що там наука? Забавка дитяча! <…> Я придивився: як тілько вчений, так і голодрабець: ні землі, ні грошей, і таки дурень дурнем – застав його коняку запрягать, то й не запряже, він зараз полізе по книжках, по тих ріхметиках шукать, як це робиться.[2] — Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» (дія перша, ява IX). |
|||||
| — Герасим Калитка |
Вчений поки бога змалює, то чорта з'їсть.[3] — Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» (дія перша, ява IX). |
|||||
| — Герасим Калитка |
Примітки
[ред.]- ↑ Майкл Фарадей: цитаты, афоризмы и высказывания
- ↑ Сто тисяч, 1989, с. 249
- ↑ Сто тисяч, 1989, с. 250
Джерела
[ред.]- Карпенко-Карий І.. Драматичні твори / Вступ ст., упоряд. і приміт. Р. Я. Пилипчука; Ред. С. Д. Зубков. — Київ: Наукова думка, 1989. — 608 с. — ISBN 5-12-009281-0
