Куліш-Зіньків Леонід Зіновійович
Зовнішній вигляд
Леонід Куліш-Зіньків | |
Файл:Leonid Kulish-Zinkiv.jpg | |
Стаття у Вікіпедії |
Леоні́д Зіно́війович Кулі́ш-Зінькі́в (справжнє прізвище Куліш; 1942–2007) — український поет-сатирик, гуморист.
Цитати
[ред.]- Вважав себе душевною людиною: все життя ліз комусь у душу.
- Встати! Суд іде! Хтось повинен сісти.
- Діти — наша старість. Інколи — навіть передчасна.
- Де наше не пропадало? Але щоб стільки?!
- Для декого йти в ногу з життям — це навчитись добре плазувати.
- Маємо те, що маємо, зате не будемо мати того, що вони мають.
- Нічого не дається так дешево, як обіцянки зверху.
- Найпоширенішою хворобою бідних є алергія на ціни.
- Народжений красти — просити не буде.
- Не бійтесь екстрасенсів — вони забирають ваші гроші цивілізовано.
- Розуму купити не можна. Можна непогано прожити і за чужою дурістю.
- Тепер у кожного не всі дома — хтось таки шукає роботу.
Джерела
[ред.]- Афоризми відомих українців. — Х.: Фоліо, 2009. — С. 115