Перейти до вмісту

Ізабель Аджані

Матеріал з Вікіцитат
Ізабель Аджані
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ізабе́ль Ясмі́н Аджані́ (фр. Isabelle Yasmine Adjani; нар. 27 червня 1955, Париж) — французька акторка, співачка і продюсерка, володарка багатьох престижних кінопремій.

Цитати

[ред.]
  •  

Актори нагадують дітей, що зупинилися в своєму розвитку[1].

  •  

Життя варте того, щоб жити, але не варто того, щоб без кінця про нього міркувати.[1].

  •  

Коли когось кохаєш, завжди думаєш, що зобов’язана допомогти йому змінитися. Це типова жіноча ілюзія. Кохання не може бути терапією.[1].

  •  

Краса людини — це коли він може зробити вас красивою.[2]

  •  

Я не боюся відпускати на свободу душу. Душа повинна випробовуватися на міцність, інакше вона не розвивається...[2]

  •  

Я ніколи не відчувала такого страшного болю, як у той час. Мене просто не існувало, я була оболонкою, порожнистою посудиною, існуючою лише для того, щоб оберігати новонароджене дитя [2]. — Коли вона дізналася, що у чоловіка, якого вона любила і від якого народила дитину, актора Дей-Льюїса, є інша сім’я з дочкою відомого драматурга Артура Міллера Ребекою.

  •  

Сьогодні я довіряю своєму інстинкту, я довіряю собі. Нарешті.[3]

Цитати про Аджані

[ред.]
  •  

Мій зразок для наслідування — це Ізабель Аджані[4].

  Єва Ґрін

Примітки

[ред.]