Перейти до вмісту

1984 (роман)

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«1984» (відомий також під назвою Тисяча дев'ятсот вісімдесят четвертий) — роман-антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла, опублікований 1949 року. Роман розповідає історію Вінстона Сміта і його деградації під впливом тоталітарної держави, в якій він живе.

Цитати

[ред.]

Найвідоміші цитати

[ред.]
  •  

СТАРШИЙ БРАТ СТЕЖИТЬ ЗА ТОБОЮ[1]
— підпис під величезним обличчям Старшого Брата на стіні.

  •  

ВІЙНА — ЦЕ МИР
СВОБОДА — ЦЕ РАБСТВО
НЕВІДАННЯ — ЦЕ СИЛА[2].
— гасло Партії на будівлі-піраміді.

 

WAR IS PEACE
FREEDOM IS SLAVERY
IGNORANCE IS STRENGTH

  •  

Хто контролює минуле, той контролює майбутнє; хто контролює теперішнє, той контролює минуле[3]. — гасло Партії.

  •  

Проли і тварини — вільні[4]. — Гасло Партії. Частина I. Розділ 7.

  •  

Свобода - це можливість сказати, що два плюс два буде чотири. Якщо це можливо, то з цього випливає все інше.[5] — Частина I, Розділ 7

  •  

Міністерство Миру займається війною, Міністерство Правди — брехнею, Міністерство Любові — тортурами, а Міністерство Достатку — [морить] голодом. — Частина II, Глава IX — Глава I книги Гольдштайна

  •  

Німецькі нацисти і російські комуністи […] ніколи не мали хоробрості, щоб визнати власні мотиви. — Частина III, Глава III

  •  

Мета тортур — тортури. Мета влади — влада. — Частина III, Глава III

  •  

Перебування у меншості, хай навіть ця меншість складається з тебе одного, не робить тебе божевільним.[6] — Частина II, Розділ 9

  •  

Здоровий глузд непідвладний статистиці.[6] — Частина II, Розділ 9

  •  

Коли потрібно зберегти таємницю, то мусиш ховати її навіть від себе.[7] — Частина III, Розділ 4

Частина І

[ред.]
Джордж Орвелл, 1940 р.
  •  

Цієї миті усі присутні стиха почали повільно й ритмічно скандувати: «С-Б!...С-Б!», роблячи довгу паузу між двлма літерами. Здавалося, що десь на тлі цих потужних приглушених звуків вчувається тупотіння босих ніг і бій тамтамів. Секунд зо 30 вони сиділи й скандували. <...> однак точніше було б назвати це сеансом самогіпнозу, навмисного притуплення свідомості за допомогою ритмічного шуму[8]. — «С-Б!» - Старший Брат. — Частина I. Розділ 1.

  •  

Люди просто зникали — завжди вночі. Твоє ім'я стирали з усіх реєстрів, усі записи про діяльність стирали, а сам факт того, що ти колись існував, спершу заперечували, а тоді й взагалі забували. Тебе просто знищували, ліквідовували — випаровували, як це зазвичай називали[9]. — Частина I. Розділ 1.

  •  

Парсонс працював разом із Вінстоном у Міністерстві правди. То був огрядний, але дуже активний і, що більше, приголомшливо тупий чоловік — справжня гора недоумкуватого ентузіазму. Він був одним із тих безмежно відданих трудяг, які ніколи не ставлять зайвих запитань, на яких Патія покладалася чи не більше, ніж на Поліцію думок.[10]. — — Частина I. Розділ 2.

  •  

«Минулому чи майбутньому, часу, коли думки мають волю <...>, часу, коли правда існує, а те, що зроблено, не можна змінити; з епохи одноманітності, епохи самотності, епохи Старшого Брата, епохи дводумства — привіт!»[11]. — запис Вінстона в щоденнику. — Частина I. Розділ 2.

  •  

Вінстону раптом спало на думку, що трагізм і скорботність иатериної смерті, яка трапилась майже тридцять років тому, наразі стали неможливими. Трагедія, думав він, належала до прадавніх часів, часів, за яких іще існували особистий простір, любов і дружба, часів, коли члени однієї родини підтримували одні одного, не ставлячи запитання «навіщо?»[12].
— «У сьогоднішньому дні існували лише страх, ненависть та біль, але не було й сліду ані почуття гідності, ані глибокого, складного смутку — жодного з тих почуттів, що він бачив в очах матері та сестри...» — Частина I. Розділ 3.

  •  

Тієї миті його накрила хвиля захвату рухом, яким вона відкинула свій одяг. Граційністю та недбалістю цього жесту вона, здавалося, зводила нанівець усю культуру, усю систему думки, ніби перетворюючи на ніщо Старшого Брата, Партію та Поліцію думок лише одним величним порухом руки. Цей жест також належав до якихось прадавніх часів. Прокинувся Вінстон із іменем «Шекспір» на вустах.[13].
— Частина I. Розділ 3.

  •  

[Про дводумство] Знати і не знати, бути впевненим у цілковитій правдивості своїх слів, водночас проказуючи ретельно продуману брехню, дотримуватися водночас двох взаємовиключних думок, знаючи про їхню суперечливість, але все одно вірячи в обидві, протидіяти логіці логікою, відкидати будь-яку моральність, водночас претендуючи на неї, вважати, що демократія неможлива, і водночас вірити, що партія стоїть на варті демократії, забувати усе, що потрібно забути, відновлювати це в пам'яті тоді, коли потрібно, а тоді швидко забувати знову; а понад усе — застосовувати той самий процес до самого процесу[3].
— «У цьому й полягала найбільша складність: свідомо поринати в несвідомість, і в той самий час стирати зі свідомості спогади про щойно здійснений акт самогіпнозу. До дводумства необхідно було вдаватися вже навіть для того, щоб зрозуміти саме слово «дводумство».» (там само) — Частина I. Розділ 3.

  •  

Як можна мати гасло на кшталт «свобода — це рабство», коли самого поняття свободи вже немає? Зміниться сама природа думки. <...> Правомірність означає відсутність думки — відсутність потреби думати. Правомірність — це несвідомість[14].
— «І насправді думок у тому розумінні, в якому ми сприймаємо їх зараз, більше просто не існуватиме.» (там само) — Частина I. Розділ 5.

  •  

Фанатизму було замало. Правомірність означала ще й несвідомість[15].
— «Йому [Сайму] чогось бракувало: потаємності, відстороненості, якоїсь рятівної тупості.» — Частина I. Розділ 5.

  •  

Ворогом партії була не так любов, як еротичність — і в межах шлюбу, і поза ним. <...> Єдиною визнаною функцією шлюбу було народження дітей для потреб Партії[16].
— Частина I. Розділ 6.

  •  

Натомість ідеал, який виставляла перед собою партія, був чимось блискучим, неозорим і жахливим — світ сталі й бетону, страхітливих механізмів і вбивчої зброї, нація воїнів і фанатиків, що всі, як один, викроковують уперед із однаковими думками в головах й однаковими гаслами на вустах, і безперервно працюють, борються, тріумфують, переслідують ворогів — триста мільйонів людей, і всі на одне лице[17]. — Частина I, Глава VII

  •  

Партія змушувала тебе не вірити власним очам і вухам. Це було її остаточним, найважливішим повелінням[18]. — Частина I. Розділ 7.

Соціальна піраміда класів, описаних у романі «1984»
  •  

Якщо надія і є, то вона у пролах[19][20].
— «Проли залишилися людьми. Вони не зачерствіли всередині. Вони втримали в собі ті прадавні почуття, які йому [Вінстону] доводилося відроджувати свідомими зусиллями.[21]» Частина I. Розділ 8.

  •  

Щотижнева Лотерея, переможцями якої обіцяли чималі призи, була єдиною подією, на яку проли серйозно звертали увагу[22]. — Частина I. Розділ 8.

Частина ІІ

[ред.]
  •  

«Завжди волай з юрбою», — оце моє гасло. Це єдиний спосіб бути в безпеці[23]. — репліка дівчини Вінстона. Частина IІ. Розділ 2.

  •  

Не просто любов до однієї людини, а тваринний інстинкт, примітивне, нерозбірливе жадання: саме це була та сила, що розірве Партію на шматки. Він притиснув її до трави між розсипаних пролісків[24]. — Частина IІ. Розділ 2.

  •  

Їхні обійми були битвою; їхній оргазм — перемогою. Це був удар, спрямований проти Партії. Це був політичний акт[25].
— «Жодне почуття не могло тепер бути щирим і чистим; усе змішувалося зі страхом і ненавистю.» (там само) Частина IІ. Розділ 2.

  •  

Коли дотримуєшся дрібних правил, можна порушувати великі[26].
— «Вона витрачала чимало часу на те, що ходила на лекції й демонстрації, роздавала літературу Юнацької антистатевої ліги, шила прапори до Тижня ненависті <...> Це було її прикриттям.» (там само) Частина IІ. Розділ 3.

  •  

...важливішим було те, що статеве голодування породжувало істерію, що була бажаною, оскільки її можна спрямувати в русло воєнного фанатизму та поклоніння вождю[27].
— «Якщо ти щаслива всередині, то з якого дива тебе раптом збуджував би Старший Брат, плани трирічок, Двохвилинка ненависті й таке інше лайно?» (там само) Частина IІ. Розділ 3.

  •  

...Джулія приголомшила його, буденним тоном сказавши, що на її думку, ніякої війни взагалі немає. А ракети, які щоденно били по Лондону, ймовірно, пускало саме правління Океанії — «просто, щоб тримати людей у страху»[28].
— Частина IІ. Розділ 5.

  •  

Історія спинилась. Тепер не існує нічого, окрім нескінченного теперішнього, в якому рацію завжди має лише Партія[29].
— «...минуле, починаючи від учорашнього дня, насправді просто знищується»[30] Частина IІ. Розділ 5.

  •  

Брак розуміння додав їм змогу зберігати здоровий глузд. <...> так само, як зернинка, що неперетравленою проходить крізь нутрощі пташки[31].
— «Її [Джулію] анітрохи не цікавили тонкощі партійного вчення.» <...> «Вона знала, коли час волати схвально, а коли із осудом, а більше нічого й не треба.» (там само) Частина IІ. Розділ 5.

  •  

Зізнання — це ще не зрада. Те, що ти скажеш чи зробиш, не має значення; мають значення лише почуття. Якщо вони змусять мене припинити кохати тебе — оце буде справжньою зрадою[32]. — Частина IІ. Розділ 7.

  •  

Вони не можуть залізти до твоєї голови. Якщо ти відчуваєш, що тобі й досі варто залишатися людиною, навіть якщо це ні до чого не приведе, то ти їх переміг[33]. — Частина IІ. Розділ 7.

  •  

Євразія захищена широтою своїх просторів, Океанія — неозорістю Атлантичного й Тихого океанів, Остазія — плодючистю та працьовитістю свого населення[34]. — Частина IІ. Розділ 9.

  •  

Основну ідеологію Океанії називають ангсоцом, Євразії — необільшовизмом, Остазії — китайським словом, яке зазвичай перекладається як смертопоклонство — утім, можливо, точнішим перекладом було б "знищення свого «я»"[35]. — Частина IІ. Розділ 9.

  •  

...партія працює над вирішенням лише двох великих проблем: як прочитати думки людини проти її волі та як за декілька секунд убити без попередження кількасот мільйонів осіб[36].
— Саме на цьому й зосереджуються усі вцілілі напрями наукових досліджень. — Частина IІ. Розділ 9.

  •  

Ніхто ніколи не бачив Старшого Брата. Він — це лише обличчя на плакатах, голос із телеекранів. Старший брат — це та подоба, у якій Партія показує себе світові. Його функція — бути об'єктом любові, страху та побожного трепету — почуттів, які значно легше відчути до окремої людини, аніж до цілої організації.[37]. — Частина IІ. Розділ 9.

  •  

Їм надана цілковита інтелектуальна свобода, оскільки в них немає інтелекту[38].
— про "маси пролетаріїв" (пролів). — Частина IІ. Розділ 9.

  •  

Член партії не може мати жодних особистих почуттів, окрім невичерпного ентузіазму[39]. — Частина IІ. Розділ 9.

Частина ІІІ

[ред.]
  •  

— Але як це можливо? <...> Якщо до двох додати два, вийде чотири.
— Іноді чотири, Вінстоне. Іноді п'ять. Іноді — три. А іноді — усе відразу. Вам слід постаратися[40]. — Частина ІIІ. Розділ 2.

  •  

Наказ деспотів минулого зводився до «Ти не смієш»; наказ тоталітаризму — до «Ти мусиш». Ми ж наказуємо: «Ти єси».[41].
— «Жодна людина <...> не виступає проти нас. Усім начисто промивають мізки.» (там само) — Частина ІIІ. Розділ 2.

  •  

Партія прагне влади повністю задля власної користі… Ми відмінні від усіх олігархій минулого у тому, що ми знаємо, що ми робимо. — Частина III, Глава III

  •  

Як одна людина демонструє свою владу над іншою людиною, Вінстоне? <...> Абсолютно точно. Змушуючи її страждати. Самої лише покори недостатньо[42].
— «Якщо людина не страждає то як ви можете знати, що вона підкорюється вашій волі, а не власній?» (там само) — Частина ІIІ. Розділ 3.

  •  

Якщо ви хочете уявити майбутнє, уявіть чобіт, що топчеться по людському обличчю знову й знову — і так до нескінченності[43].
— «Завжди, у будь-який час, існуватиме захват перемоги, радість чавити ногою безпорадного ворога.» (там само) — Частина ІIІ. Розділ 3.

  •  

Нелегко зберігати непроникний вираз обличчя, коли ти не знаєш, як воно зараз виглядає.[7] — Частина III, Розділ 4

  •  

Ви повинні полюбити Старшого Брата. Підкорятися йому недостатньо — його треба любити[44].
— «Померти, ненавидячи їх - оце й була свобода.»[45] — Частина ІIІ. Розділ 4.

Додаток. Основи новоговору

[ред.]
  •  

Стародумці ненутрочують ангсоц[46].
— Що староговором означало: «Люди, чиї переконання сформовані до Революції, не можуть мати повного емоційного розуміння засад англійського соціалізму.»

 

Oldthinkers unbellyfeel Ingsoc.

  •  

Значна частина злочинів і помилок стануть для неї [людини] недосяжними лише тому, що будуть для неї безіменними, а отже, й не зможуть навіть виникнути в її уяві. [47].
— Людина, яка ростиме, розмовляючи лише новоговором, просто не знатиме, що колись слово «рівний» мало вторинне значення «політично рівний», чи що слово «вільний» колись означало «інтелектуально вільний», так само, як, скажімо, людина, яка ніколи не грала в шахи, не здогадуватиметься про інші значення слів «королева» чи «офіцер». (там само)

Про роман

[ред.]
  •  

Поняття «новомова» в контексті радянського тоталітаризму:
«Це автоматизована й номіналізована мова влади. Це запрограмована мова, в якій нейтралізовано можливість неконтрольованої комунікації. А відтак, це мова, з якої вивітрився сенс, мова, яка перестала бути живим організмом».[48][49]
— у Джорджа Орвелла, у романі «1984» поняття «новомова» — «є однією з ключових фраз, якою тоталітарна влада вводить в оману народ, є абсурдне заперечення основних цінностей: Війна – це мир, свобода – це рабство, сила – в незнанні.»[50]

  — Оксана Пахльовська

Галерея

[ред.]
  • Піраміда зі слоганом Партії
    Піраміда зі слоганом Партії
  • Готичний квартал, Барселона, Іспанія, 2014
    Готичний квартал, Барселона, Іспанія, 2014

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 339
  2. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 10
  3. ↑ а б 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 44
  4. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 87
  5. ↑ 1984, 2015, с. 81
  6. ↑ а б 1984, 2015, с. 206
  7. ↑ а б 1984, 2015, с. 265
  8. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 24
  9. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 26-27
  10. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 29-30
  11. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 36
  12. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 38-39
  13. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 40
  14. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 65-66
  15. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 68
  16. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 80
  17. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 90
  18. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 97
  19. ↑ Проли становлять близько 85% населення Океанії. Це неосвічені низи, призначені для важкої праці й частково прирівнюються до тварин.
  20. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 99
  21. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 197
  22. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 103
  23. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 146
  24. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 151
  25. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 152
  26. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 155
  27. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 159-160
  28. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 183
  29. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 186
  30. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 185
  31. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 187
  32. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 198
  33. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 198-199
  34. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 221
  35. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 233
  36. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 229
  37. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 247
  38. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 250
  39. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 251
  40. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 297-298
  41. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 303
  42. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 315
  43. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 317
  44. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 333
  45. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 332
  46. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 359
  47. ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 366
  48. ↑ «Разом-сила!»: Риторика українського спротиву, 2015, с. 6
  49. ↑ Пахльовська О. Мова влади і влада мови в пострадянському Задзеркаллі // Той, хто відродив Могилянку. – К.: КМ Академія, 2007. – С. 312.
  50. ↑ «Разом-сила!»: Риторика українського спротиву, 2015, с. 31

Джерела

[ред.]
  • Orwell, George (1984). In Davison, Peter. Nineteen Eighty-Four: The Facsimile Manuscript (Hardcover). London, United Kingdom: Secker and Warburg. ISBN 0-436-35022-X.
  • Джордж Орвелл. 1984. — Видавництво Жупанського, 2015. — ISBN 9789662355574
Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=1984_(роман)&oldid=147049