1984 (роман)

«1984» (відомий також під назвою Тисяча дев'ятсот вісімдесят четвертий) — роман-антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла, опублікований 1949 року. Роман розповідає історію Вінстона Сміта і його деградації під впливом тоталітарної держави, в якій він живе.
Цитати
[ред.]Найвідоміші цитати
[ред.]СТАРШИЙ БРАТ СТЕЖИТЬ ЗА ТОБОЮ[1] |
WAR IS PEACE |
Проли і тварини — вільні[4]. — Гасло Партії. Частина I. Розділ 7. |
Міністерство Миру займається війною, Міністерство Правди — брехнею, Міністерство Любові — тортурами, а Міністерство Достатку — [морить] голодом. — Частина II, Глава IX — Глава I книги Гольдштайна |
Перебування у меншості, хай навіть ця меншість складається з тебе одного, не робить тебе божевільним.[6] — Частина II, Розділ 9 |
Здоровий глузд непідвладний статистиці.[6] — Частина II, Розділ 9 |
Коли потрібно зберегти таємницю, то мусиш ховати її навіть від себе.[7] — Частина III, Розділ 4 |
Частина І
[ред.]
Цієї миті усі присутні стиха почали повільно й ритмічно скандувати: «С-Б!...С-Б!», роблячи довгу паузу між двлма літерами. Здавалося, що десь на тлі цих потужних приглушених звуків вчувається тупотіння босих ніг і бій тамтамів. Секунд зо 30 вони сиділи й скандували. <...> однак точніше було б назвати це сеансом самогіпнозу, навмисного притуплення свідомості за допомогою ритмічного шуму[8]. — «С-Б!» - Старший Брат. — Частина I. Розділ 1. |
Люди просто зникали — завжди вночі. Твоє ім'я стирали з усіх реєстрів, усі записи про діяльність стирали, а сам факт того, що ти колись існував, спершу заперечували, а тоді й взагалі забували. Тебе просто знищували, ліквідовували — випаровували, як це зазвичай називали[9]. — Частина I. Розділ 1. |
Парсонс працював разом із Вінстоном у Міністерстві правди. То був огрядний, але дуже активний і, що більше, приголомшливо тупий чоловік — справжня гора недоумкуватого ентузіазму. Він був одним із тих безмежно відданих трудяг, які ніколи не ставлять зайвих запитань, на яких Патія покладалася чи не більше, ніж на Поліцію думок.[10]. — — Частина I. Розділ 2. |
Вінстону раптом спало на думку, що трагізм і скорботність иатериної смерті, яка трапилась майже тридцять років тому, наразі стали неможливими. Трагедія, думав він, належала до прадавніх часів, часів, за яких іще існували особистий простір, любов і дружба, часів, коли члени однієї родини підтримували одні одного, не ставлячи запитання «навіщо?»[12]. |
Тієї миті його накрила хвиля захвату рухом, яким вона відкинула свій одяг. Граційністю та недбалістю цього жесту вона, здавалося, зводила нанівець усю культуру, усю систему думки, ніби перетворюючи на ніщо Старшого Брата, Партію та Поліцію думок лише одним величним порухом руки. Цей жест також належав до якихось прадавніх часів. Прокинувся Вінстон із іменем «Шекспір» на вустах.[13]. |
[Про дводумство] Знати і не знати, бути впевненим у цілковитій правдивості своїх слів, водночас проказуючи ретельно продуману брехню, дотримуватися водночас двох взаємовиключних думок, знаючи про їхню суперечливість, але все одно вірячи в обидві, протидіяти логіці логікою, відкидати будь-яку моральність, водночас претендуючи на неї, вважати, що демократія неможлива, і водночас вірити, що партія стоїть на варті демократії, забувати усе, що потрібно забути, відновлювати це в пам'яті тоді, коли потрібно, а тоді швидко забувати знову; а понад усе — застосовувати той самий процес до самого процесу[3]. |
Як можна мати гасло на кшталт «свобода — це рабство», коли самого поняття свободи вже немає? Зміниться сама природа думки. <...> Правомірність означає відсутність думки — відсутність потреби думати. Правомірність — це несвідомість[14]. |
Фанатизму було замало. Правомірність означала ще й несвідомість[15]. |
Ворогом партії була не так любов, як еротичність — і в межах шлюбу, і поза ним. <...> Єдиною визнаною функцією шлюбу було народження дітей для потреб Партії[16]. |
Натомість ідеал, який виставляла перед собою партія, був чимось блискучим, неозорим і жахливим — світ сталі й бетону, страхітливих механізмів і вбивчої зброї, нація воїнів і фанатиків, що всі, як один, викроковують уперед із однаковими думками в головах й однаковими гаслами на вустах, і безперервно працюють, борються, тріумфують, переслідують ворогів — триста мільйонів людей, і всі на одне лице[17]. — Частина I, Глава VII |
Партія змушувала тебе не вірити власним очам і вухам. Це було її остаточним, найважливішим повелінням[18]. — Частина I. Розділ 7. |

Частина ІІ
[ред.]...важливішим було те, що статеве голодування породжувало істерію, що була бажаною, оскільки її можна спрямувати в русло воєнного фанатизму та поклоніння вождю[27]. |
Брак розуміння додав їм змогу зберігати здоровий глузд. <...> так само, як зернинка, що неперетравленою проходить крізь нутрощі пташки[31]. |
Євразія захищена широтою своїх просторів, Океанія — неозорістю Атлантичного й Тихого океанів, Остазія — плодючистю та працьовитістю свого населення[34]. — Частина IІ. Розділ 9. |
...партія працює над вирішенням лише двох великих проблем: як прочитати думки людини проти її волі та як за декілька секунд убити без попередження кількасот мільйонів осіб[36]. |
Ніхто ніколи не бачив Старшого Брата. Він — це лише обличчя на плакатах, голос із телеекранів. Старший брат — це та подоба, у якій Партія показує себе світові. Його функція — бути об'єктом любові, страху та побожного трепету — почуттів, які значно легше відчути до окремої людини, аніж до цілої організації.[37]. — Частина IІ. Розділ 9. |
Член партії не може мати жодних особистих почуттів, окрім невичерпного ентузіазму[39]. — Частина IІ. Розділ 9. |
Частина ІІІ
[ред.]— Але як це можливо? <...> Якщо до двох додати два, вийде чотири. |
Наказ деспотів минулого зводився до «Ти не смієш»; наказ тоталітаризму — до «Ти мусиш». Ми ж наказуємо: «Ти єси».[41]. |
Партія прагне влади повністю задля власної користі… Ми відмінні від усіх олігархій минулого у тому, що ми знаємо, що ми робимо. — Частина III, Глава III |
Нелегко зберігати непроникний вираз обличчя, коли ти не знаєш, як воно зараз виглядає.[7] — Частина III, Розділ 4 |
Ви повинні полюбити Старшого Брата. Підкорятися йому недостатньо — його треба любити[44]. |
Додаток. Основи новоговору
[ред.]Стародумці ненутрочують ангсоц[46]. |
|||||
Oldthinkers unbellyfeel Ingsoc. |
Значна частина злочинів і помилок стануть для неї [людини] недосяжними лише тому, що будуть для неї безіменними, а отже, й не зможуть навіть виникнути в її уяві. [47]. |
Про роман
[ред.]Поняття «новомова» в контексті радянського тоталітаризму: |
|||||
— Оксана Пахльовська |
Галерея
[ред.]-
Піраміда зі слоганом Партії
-
Готичний квартал, Барселона, Іспанія, 2014
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 339
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 10
- ↑ а б 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 44
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 87
- ↑ 1984, 2015, с. 81
- ↑ а б 1984, 2015, с. 206
- ↑ а б 1984, 2015, с. 265
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 24
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 26-27
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 29-30
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 36
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 38-39
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 40
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 65-66
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 68
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 80
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 90
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 97
- ↑ Проли становлять близько 85% населення Океанії. Це неосвічені низи, призначені для важкої праці й частково прирівнюються до тварин.
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 99
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 197
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 103
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 146
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 151
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 152
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 155
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 159-160
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 183
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 186
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 185
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 187
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 198
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 198-199
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 221
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 233
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 229
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 247
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 250
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 251
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 297-298
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 303
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 315
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 317
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 333
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 332
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 359
- ↑ 1984, Вид-во Букшеф, 2024, с. 366
- ↑ «Разом-сила!»: Риторика українського спротиву, 2015, с. 6
- ↑ Пахльовська О. Мова влади і влада мови в пострадянському Задзеркаллі // Той, хто відродив Могилянку. – К.: КМ Академія, 2007. – С. 312.
- ↑ «Разом-сила!»: Риторика українського спротиву, 2015, с. 31
Джерела
[ред.]- Orwell, George (1984). In Davison, Peter. Nineteen Eighty-Four: The Facsimile Manuscript (Hardcover). London, United Kingdom: Secker and Warburg. ISBN 0-436-35022-X.
- Джордж Орвелл. 1984. — Видавництво Жупанського, 2015. — ISBN 9789662355574
- Джордж Орвелл; пер. В. Стельмах. 1984. — Видавництво Букшеф, 2024. — 368 с. — ISBN 978-617-548-008-3
- Надія Трач. «Разом-сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї. — Київ: КЛІО, 2015. — 144 с. — ISBN 978-617-7023-27-1