Та обставина, що, на жаль, навіть серед математиків, у тому числі й знаменитих, є чимало поверхових, — для розумної людини аж ніяк не може правити за підставу, щоб і далі студіювати лише поверхове й посереднє і утримувати науку в летаргії, в успадкованому її стані.[1]
У науці, як і у повсякденному житті, мета полягає саме в тому, щоб максимально з'ясувати і яскраво висвітлити необхідні загальнокорисні речі, особливо ще не цілком зрозумілі, і водночас пробудити ще дрімотне усвідомлення істини.[2]
Неможливо жити спокійно і бути щасливим, доки на землі ще живе хоча б один нещасний. Мета життя — добробут і щастя всього людства… Наука — найсильніший засіб для досягнення цього.[2]