Юхан Партс

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юхан Партс
Juhan-Parts.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Юхан Партс (ест. Juhan Parts, нар. 27 серпня 1966, Таллінн) — естонський політик. 9-тий прем'єр-міністр Естонії (2003–2005). Міністр економіки та комунікацій Естонії в уряді Андруса Ансипа (2007–2014).

Цитати[ред.]

  •  

Так, у нас доволі унікальний досвід. Зокрема, актуальною для України може бути теза, що жодне суспільство не здатне проводити забагато реформ за один проміжок часу.
Відтак, мені здається, потрібно змінити логіку проведення реформ — тобто розставити пріоритети.
Я багато бував в Україні, і те, що я скажу — дуже суб’єктивна думка, але мені здається, що реальний фокус має бути на тому, які реформи мають якось торкнутися або змінити мислення людей.
Друга думка — спрощувати, спрощувати і ще раз спрощувати! Коли я слухаю всі ці розмови про реформи, вони видаються надто складними. Самі реформи, можливо, і дійсно складні, але нам слід простіше говорити про те, для чого ця робота потрібна і які критичні бар’єри ці реформи можуть зняти. Це треба виправляти дуже швидко. І люди мають розуміти: «Ось воно, зроблено».
Третя думка — і це мене дуже турбує: ключове питання полягає в тому, скільки ще буде відкрите нинішнє вікно можливостей.
Це дуже серйозне питання. І його треба розглядати з європейської і національної точок зору: з одного боку, маємо набратися терпіння, бо ці зміни реально потрібні Україні, і ситуація настільки унікальна, що швидко їх очікувати не можна — тому слід бути терплячими.
Однак, з іншого боку, в ЄС дедалі більше скепсису щодо нової української влади[1].

  •  

Пріоритетними мають бути фундаментальні питання: демократія, верховенство права і розвиток громадянського суспільства. Якщо їх не реалізовувати, а тільки говорити про них, ситуація лише погіршуватиметься.
Я гадаю, що пріоритет один: вам треба подолати рак під назвою корупція. Це рак, і як у випадку з людським організмом, його необхідно реально лікувати. Якщо цього не робити, імітація все одно буде неможливою[1].

  •  

Захист інтелектуальної власності, рівноправне ставлення до усіх — це запорука розбудови базових інституцій і боротьби з корупцією.
Інший момент — необхідно правильно збирати податки. Якби нам довелося оцінювати податкові ризики залежно від розміру тіньової економіки, то ризики ці будуть величезними, але вони існували завжди і всюди.
Якщо ж Україна зможе зупинити корупцію і створити професійні податкові та митні органи, ви швидко вирішите свої економічні проблеми та зможете відмовитися від допомоги МВФ[1].

  •  

Дуже не вистачає мейнстримних партій. Це і ліві соціал-демократи, і праві консерватори, і ліберальні партії.
Таких партій в Україні не існує, але вони дуже важливі! Не можна під кожні вибори створювати нову партію і голосувати за неї.
Друге — фінансування партій. Я думаю, що за наступні 10 років вам треба зробити так, щоб мейнстримні партії фінансувалися з державного бюджету. Це дозволить заборонити будь-які приватні пожертвування на виборчі кампанії. Тоді вибори стануть справедливою конкуренцією — як у бізнесі. Це абсолютно необхідний крок, і в Європі всі це знають.
І остання ремарка — ви згадали про реформу державної служби. Основна ідея — провести чітке розмежування між професійністю і політичною складовою. І зараз ключове питання, наскільки я розумію, — чи буде ця реформа схвалена. Державні службовці мають бути незалежними від будь-яких політичних впливів. Відбір має проводитися на конкурсних засадах[1]. — Чого не вистачає Україні.

  •  

Проблема в тому, що все залишається на словах. Європа втомилася.
Ми не можемо керувати вашою країною. Тому я говорю про приватні інвестиції, які мають стати головним джерелом вашого розвитку.
Усі ці факти — що у вас багато інженерів, досить хороший рівень освіти, великий внутрішній ринок, багато природних ресурсів — це чимало факторів, важливих для розвитку будь-якої країни, але вони просто не працюють через корупцію.
Запустіть їх — і ви побачите зміни[1].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg