Зима-чарівниця

Зима-чарівниця — п'ята в серії книг Туве Янссон про мумі-тролів, видана 1957 року.

Цитати про зиму

"Жасмин помер... Увесь світ помер, доки я спав. Він не придатний для життя мумі-тролів. Цей світ чужий, я не знаю, кому він належить. Може, Марі..." (роздуми Мумі-троля)

Здається, ніби він холодний, але у зробленій з нього сніговій хатці тепло. Гадаєш, він білий, однак інколи буває рожевий, а інколи - голубий. Може бути м'якіший за перину і твердий, наче камінь. Ніколи не знаєш з певністю. (Вітрогонка про сніг)

Ген далеко кригою простувала Крижана Пані. Вона була біла, немов стеаринова, та якщо дивитися на неї через шибку праворуч, то здавалася рожевою, а якщо праворуч - то ясно-зеленою.

Крижана Пані схилила своє вродливе обличчя над білченям і знічев'я почухала його за вушком. А воно заворожено дивилося на неї, просто у холодні блакитні очі Пані. Крижана красуня усміхнулася і пішла далі. А бідолашне білченя залишилося лежати догори лапками, застигле й скоцюрблене.

То був перший снігопад після Нового Року. Мумі-троль аж нетямився від зачудування. Сніжинки одна за одною лягали на його теплий ніс і відразу танули. Він ловив їх лапкою, щоб на коротку мить помилуватися візерунком; задерши голову вгору, він спостерігав, як міріади білих клаптиків летіли йому навстріч, м'якші і легші за пух.

"Зима! -Виявляється, її також можна любити!" (із роздумів Мумі-троля)

Цитати Мумі-троля

"Увесь світ вклався до зимового сну, - думав Мумі-троль. - Лише я тиняюся і ніяк не можу заснути. Отак брестиму без кінця і краю, минатимуть дні, тижні, аж врешті сам обернуся на снігову кучугуру, і ніхто не знатиме, куди я подівся".

Але я не хочу жити серед таємниць! Що ж це за життя: потрапляєш у цілком новий для себе світ, а ніхто й не поцікавиться, звідки ти взявся і як жив раніше!

- Досить мені тієї чорної ночі! Не бажаю нічого чути про ніч! Мені холодно! Я самотній! Я хочу, щоб повернулося сонце! (заволав Мумі-троль)

-Лякай мене, зимо, скільки хочеш! Я тебе розгадав! Ти анітрохи не страшна, треба лиш запізнатися з тобою. Тепер мене вже не ошукаєш!

- Шкода, що все цікаве починається щойно тоді, коли перестаєш боятися. Уже би й повеселився, але забава скінчилася!

Надходила весна, але не така, якою він собі її уявляв, не та весна, яка мала б його звільнити від чужого й ворожого світу, а природне продовження усього того, що він пережив, подолав і до чого зумів призвичаїтися. Мумі-троль сподівався, що весна надходитиме довго, щоб якнайдовше утримати в собі тремке її очікування.

Він замислився, чи не похворіти йому іще трішки, щоб насолодитися маминою опікою. Та потім вирішив, що набагато цікавіше самому заопікуватися Мамою.

Хай сам собі дає раду. Я думаю, що подолання труднощів піде йому тільки на користь. (в розмові з Хропсею про перший пуп'янок крокусу)

Літня пісня Мумі-Троля

Гей ви, звірі пітьми, що снуєте усюди незримо. Ви сонце украли, щоб стало так сіро і зимно. Страшенно самотній, бреду собі, втомлені ніжки, І згадую лагідне море, дерева й доріжки До ясно-блакитного ганку в квітучій Долині! Не хочу я жити в засніженій мертвій країні!

Цитати Вітрогонки

Зараз я думаю про північне сяйво. Невідомо, є воно насправді чи тільки ввижається. Усе страшенно непевно, і це мене заспокоює.

...чимало таємничого і дивовижного трапляється лише взимку, а не влітку, восени чи навесні. Тоді з'являються розмаїті нічні створіння, яким ніде нема притулку. Мало хто вірить у їхнє існування. Увесь рік вони ховаються від сторонніх очей, коли ж оповитий спокоєм навколишній світ стає білим, ночі довгими, а все живе впадає у зимовий сон, виходять зі своїх сховків. (Вітрогонка у розмові з Мумі-тролем)

Нікому не відомо, який світ справжній, а який - ні. (в розмові з Мумі-тролем)

-До всього треба допетрати самому, і перепустити через себе (мовила Вітрогонка до Мумі-троля).

Цитати Гемуля

Зимна вода відганяє зайві думки та фантазії. Повірте мені, немає нічого небезпечнішого, як сидіти сиднем у чотирьох стінах.