Перейти до вмісту

Чай

Матеріал з Вікіцитат
Чашка чаю
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Чай (кит. , яп. 茶, ちゃ) — напій, що отримується заварюванням, варінням або настоюванням підготовленого листа чайного куща. Чаєм також називається сухе листя чайного куща, призначене для заварювання цього напою. У розширеному сенсі — будь-який листяний або трав'яний настій. Найрозповсюдженішими та найвідомішими є чорний та зелений чаї.

Цитати

[ред.]
  •  

Новий штам загрозливого віруса, зрадники, самовдоволені невігласи і відверті саботажники на найвищих щаблях влади, дедалі відчутніша економічна нестабільність і екзистенційна непевність, решта лих і викликів, які в кожного свої, ніде не подінуться ні сьогодні, ані завтра. Проте завдяки чашці гарячого духмяного чаю ми принаймні зможемо зустріти їх із високо піднятою головою та безстрашним серцем[1]. — З есею «Чайна церемонія триває»

  Костянтин Москалець
  •  

Пробудження центральної нервової системи — це головне, заради чого щорічно в світі вирощують і споживають мільйони тонн кави і чаю[2].

 

Пробуждение центральной нервной системы — это главное, ради чего ежегодно в мире выращивают и потребляют миллионы тонн кофе и чая.

  Валентин Прозоровський
  •  

Ось чудо — я п'ю і каву, і воду, і чай, і какао, а з мене виходить один тільки чай[2].

 

Вот чудо — я пью и кофе, и воду, и чай, и какао, а из меня выходит один только чай.

  Корній Чуковський
  •  

Чай і кава на відміну від горілки дають можливість провести бесіду на рівних, правда, зі значно меншим моральним задоволенням[2].

 

Чай и кофе в отличие от водки дают возможность провести беседу на равных, правда, со значительно меньшим моральным удовлетворением.

  Георгій Ратнер
  •  

У спеку холодний напій не помічник, краще випити гарячого чаю[2].

 

В жару холодный напиток не помощник, лучше выпить горячего чаю.

  Геннадій Онищенко
  •  

Чай сприяє сприйняттю поезії, невідомим чином розширюючи рецептивні і герменевтичні судини. Чай розширює душу, виводячи її за межі завжди затісної грудної – от уже ж точне означення – клітки. Чай радісно жбурляє переповнене ритмами й римами серце у несамовито високе небо поезії, випускаючи його, наче птаха, на волю. І, ширяючи у високості, вільне серце зустрічає подібних собі, так само розчаклованих із буденного заціпеніння та приземленого животіння. Міцний до терпкості чарівний трунок, який нагадує, що ми маємо безсмертну душу, непідвладну хай там яким скрутним обставинам[1]. — З есею «Чайна церемонія триває»

  — Костянтин Москалець
  •  

Якщо вам холодно, чай вас зігріє. Якщо вам жарко — він вас охолодить. Чай підбадьорить вас, якщо у вас пригнічений настрій, а якщо ви збуджені — заспокоїть[2].

  Герберт Гладстоун

Примітки

[ред.]