Оттакий я єсть:
глянь на росяні дзвонки
то й сніданок весь.[1][2] — Вдача
— Мацуо Басьо
Пущу коня вбрід —
полегесеньку впишусь
в літній краєвид[1][2]
— Мацуо Басьо
Вірш хайку з птахами та ірисами
Коли якийсь монах запитав у Фукецу Енсьо: «Якщо і мова, і мовчання є однаково неприпустимими, то як слід вчинити, щоб не схибити?» — учитель відповів так:
«Завжди згадую Цзянсу в березні.
Крик куріпки в заростях запашних квітів![3]».
— «Найдосконаліша форма цього виду духовної поезії — хайку <...> У ній відчувається сильний вплив філософії дзен.»[3]
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
