Перейти до вмісту

Хабарництво

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

Хабарництво — одержання службовою особою, а також давання їй хабара з метою одержання певних вигід протизаконним порядком. Бюрократичні системи особливо податливі на хабарі. Кримінальний кодекс України визнає приймання чи давання хабара як злочин.

Цитати

[ред.]
  •  

Гадаєте, тим, хто бореться з хабарництвом, — не потрібні гроші[1]?!

  Олександр Перлюк
  •  

Нема нічого помилковішого, ніж думка, що стратами можна регулювати ціни чи відучити від хабарництва[2].

  Володимир Короленко
  •  

Хто має нечесні прибутки, той на своїх домашніх стягує лихо, а хто хабарі ненавидить — буде жити.[3]Прислів'я 15:27.

 

Інший варіант: Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.[4]

  Цар Соломон

Примітки

[ред.]
  1. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Олександр Перлюк
  2. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 104
  3. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 892
  4. Біблія. Переклад Огієнка, 2009, с. 607

Джерела

[ред.]
  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / Переклад проф. Івана Огієнка. — Київ: Українське Біблійне Товариство, 2009. — 1152 с. — ISBN 978-966-7136-96-3