Уваги до сучасної української літературної мови
«Уваги до сучасної української літературної мови» — книжка української мовознавиці Олени Курило, присвячене стилістиці, фразеології та синтаксису української мови.
Цитати[ред.]
Народилася українська державність, народилася українська школа. І тут живо треба було дати вислови цим новим культурно-національним формам життя, треба було творити нові слова, нові синтактичні, нові фразеологічні звороти. І в творчій тій роботі надто далося в знаки довголітнє московське поневолення: до тієї творчої роботи українці стали з психологією російської мови, із способом російського думання.[1] |
Народ у своєму розвиткові твердим ступає кроком тільки тоді, коли має за підставу ту живу, рідну мову, що її віками викохала собі народня психологія. І що більше українська інтеліґенція хоче стати в пригоді народові, визволити його з темряви, піднести його культурний рівень, то більше вона повинна використовувати українську народню мову, вона повинна вчитися від народу висловлювати його думками, його психологією мови наукові правди. Такий є єдиний нормальний шлях, що ним може йти розвиток української літературної мови.[2] |
Усталеної в ширшому розумінні української наукової літературної мови ми ще не маємо, і чи та неусталеність не стає їй (мові) десь у пригоді саме тим, що дає їй найширші можливості, а перед-усім можливість мати народню підставу і розвитком своїм іти за розвитком народньої мови. Інакше б сказати: вона ще має в собі можливість стати такою мовою, якою б сам народ заговорив, дійшовши нормальним шляхом відповідного культурного рівня.[2] |
Синоніми становлять у великій мірі багатство мови, розуміється, коли авторів лінгвістичний смак і чуття мови вміє їх одтінити.[3] |
Цитати про книжку[ред.]
Книжка виросла з невеличкої брошурки в першому виданні... надиханої любов'ю української мови й бажанням підкреслити багатство її синтаксично-фразеологічних можливостей, — але в другому, а особливо в третьому виданні вона стала широким порадником в основних синтаксично-стилістичних питаннях української літературної мови |
|||||
| — Юрій Шерех[4] |
Поки не вийшли «Норми української літературної мови» Олекси Синявського (1931), «Уваги» були найтверезішою й найсоліднішою науковою працею українського мовознавця в цій царині. Вони й досі зберігають великою мірою своє наукове значення |
|||||
| — Юрій Шерех[5] |
В «Увагах» Курило ніби проявляється боротьба впливів двох її вчителів — її безпосереднього вчителя Є. Тимченка з його етнографічним підходом, і її учителя з книжок — Ол. Потебні, з його романтично-національним підходом |
|||||
| — Юрій Шерех[5] |
Примітки[ред.]
- ↑ Уваги, 1960, с. 7
- ↑ а б Уваги, 1960, с. 8
- ↑ Уваги, 1960, с. 10
- ↑ Уваги, 1960, с. 4
- ↑ а б Олена Курило, 1954, с. 51
Джерела[ред.]
Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. — Торонто: Нові дні, 1960. — 200 с.
Шерех Юрій. Всеволод Ганцов. Олена Курило. — Вінніпеґ: Українська Вільна Академія Наук, 1954. — С. 37–74.