Терещенко Микола Іванович

Микола Терещенко

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Мико́ла Іванович Тере́щенко (13 вересня 1898, Щербинівка Золотоніського повіту Полтавської губернії — 30 травня 1966) — український поет і перекладач.

Цитати

З автобіографії (20 грудня 1920 р.)

3 батькового боку я давной українець: в роду якийсь відомий у середньовічну запорожець на ймення Максим, а за гетьманства славивсь якийсь переяславський сотник. Він учивсь у манастирях і складав пісні, що співались у селах. їх був зібравсь видати Сергій Шелухин. З материного боку — італієць із походження: прапрадід прибув як архітект по запрошенню Катерини II до Петрограду, одержав у степах українських маєтки і оселивсь у них. На призвіще — Primo.

Перед революцією був у реєстрах, кого заарештувать ізбирались, та наспіло велике повстання. Зараз є студент Київського Політехничного Інституту (хемичний факультет). Ще за гімназіяльних часів писав, управлявсь у версіфікаційних речах, захоплювавсь тодішньою й попередньою європейською літературою. У перший раз видрукувавсь через рік як приїхав до Київу. І з того ж часу почав зароблять на хліб насущний у таких установах, як Секретарьят Освіти, Комісарьят Освіти, Відділ Освіти.

Фах і стиль улюблений є поезія. З'окрема — лірика. У садах настроєвих найбільш принад. Поза ліричними речами майже нічого не пробував писать. В останній час є потяг і до иншого.

Джерела

• Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3