Перейти до вмісту

Старікова Олена Вікторівна

Матеріал з Вікіцитат
Олена Старікова
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Олена Вікторівна Старікова (нар. 22 квітня 1996, Харків, Харківська область, Україна) — українська трекова велогонщиця, срібна призерка Олімпійських ігор 2020 року, срібна призерка чемпіонатів світу та Європи.

Цитати

[ред.]
  •  

З приводу Олімпійського селища нічого сказати не можу, оскільки представники велоспорту в ньому не перебували. Ми жили далеко від того місця. А щоденний розпорядок дня у нас був таким: готель – трек, трек – готель. Тим паче, що умови карантину не дозволяли нам добре ознайомитися з містом і його пам’ятками. Що стосується колег-спортсменів, то всі ми давно і добре знаємо один одного по численних турнірах. Тому найбільше враження на мене справили саме змагання – мої перші олімпійські старти[1].

  •  

Треба добре розуміти, що кейрін – дуже специфічний вид трекових гонок. У ньому до останнього моменту неможливо прогнозувати, хто виграє. Велике значення має ціла низка умов, нюансів. Зокрема, важливо, з якої позиції починаєш їхати. До того ж це дуже контактний вид, нерідко гонщики падають. Жоден гонщик у кейріні не може від самого початку розраховувати на медалі. Трапляється, що першим стає не найсильніший. Це той вид, де далеко не все залежить від спортсмена. Є певний елемент везіння, навіть лотереї[1].

  •  

У командному спринті я не новачок, їжджу досить часто на різних турнірах. Інша справа, що Ігри в Токіо – мій перший у житті олімпійський старт. Звичайно, хвилювалася. А гонка була дуже цікава. Маю зізнатися, що на високе місце в цій дисципліні і не розраховувала. Справа в тому, що моя подруга по команді – Любов Басова – тільки за місяць дізналася, що візьме участь у турнірі. Але нічого, свою роботу зробили. А те, що не потрапили в призи, теж має позитивний аспект. Програш – також хороший досвід і стимул. Працюватимемо далі і наступного разу постараємося піднятися набагато вище[1]. — Про перший старт у Токіо

  •  

Щодо реваншу у канадської суперниці... Чому б і ні? Впевнена, що зможу його взяти. Кожен хоче бути першим. Мрії залишаються – прагнутиму їх здійснити.
Часто чую, як кажуть: «У тебе має бути «золото»!» Зізнаюся, що я на цьому ніколи не зациклююся. Займаюся улюбленою справою і знаю тільки одне: беручи участь у гонці, маю її проїхати якнайкраще, викластися і показати все, на що здатна. А там і нагорода буде[1].

  •  

Я дуже налаштовувалася на цей старт і виходила, щоб показати максимальний час. Думаю, що на той день цей результат дійсно був максимальним. На жаль, першого місця він не приніс. Ще б трохи швидкості! Що мені завадило додати?.. Напевно, забракло досвіду, але насамперед забракло сил. Адже для мене це був уже шостий змагальний день. Зрозуміло, що сили помітно вичерпалися. Якби спринт проводився першого змагального дня, можливо, гонку змогла б виграти[1]. — Про останню гонку в Токіо

Примітки

[ред.]